Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/10532Повний запис метаданих
| Поле DC | Значення | Мова |
|---|---|---|
| dc.contributor.author | Сироїд, Т. | - |
| dc.contributor.author | Syroid, T. | - |
| dc.date.accessioned | 2023-01-23T09:08:45Z | - |
| dc.date.available | 2023-01-23T09:08:45Z | - |
| dc.date.issued | 2022 | - |
| dc.identifier.citation | Сироїд Т. Смертна кара: міжнародно-правові стандарти застосування і права людини / Т. Сироїд // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 3 (118). – С. 70-79 | uk_UA |
| dc.identifier.uri | https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/10532 | - |
| dc.description | The article analyzes the provisions of international universal and special acts adopted under the auspices of the UN, regional international legal acts of the Council of Europe, the European Union, the OSCE, and the Organization of American States, which contain standards for the application of the death penalty and guarantee compliance with the rights of accused (convicted) persons. The practice of the European Court of Human Rights regarding guaranteeing the rights of persons sentenced to the death penalty is given. The focus is on the issue of applying the death penalty for crimes related to armed conflict, guided by the norms of international humanitarian law, in particular, the provisions of Geneva Convention relative to the Treatment of Prisoners of War of August 12, 1949, Protocol Additional to the Geneva Conventions of August 12, 1949, and relating to the Protection of Victims of International Armed Conflicts (Protocol I) of June 8, 1977, Protocol Additional to the Geneva Conventions of August 12, 1949, and relating to the Protection of Victims of Non-International Armed Conflicts (Protocol II) of June 8, 1977. It has been established that the international community adopted a number of legal acts containing standards for the application of the death penalty, the core idea of which is the prohibition of this type of punishment and that such a prohibition correlates with norms that guarantee the observance of the human rights of accused (convicted) persons. The peculiarities of the application of the death penalty during armed conflicts are emphasized. It has noted that the norms of international humanitarian law guarantee prisoners of war compliance with the judicial guarantees of accused persons, in particular: the right to a trial by a properly established court, the right to defense, the right to appeal, regardless of the degree of guilt and the expected degree of punishment for a crime committed during an armed conflict. In addition, IHL norms, as well as universal and regional international acts of a general and special nature, also contain a ban on the application of the death penalty to vulnerable categories of persons (women, minors). | uk_UA |
| dc.description.abstract | У статті проаналізовано положення міжнародних універсальних і спеціальних актів, прийнятих під егідою ООН, регіональних міжнародно-правових актів Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ, Організації Американських Держав, що містять стандарти застосування смертної кари і гарантують дотримання прав обвинувачених (засуджених) осіб. Наведено практику Європейського суду з прав людини щодо гарантування прав осіб, засуджених до страти. Керуючись нормами міжнародного гуманітарного права, зосереджено увагу на питанні застосування смертної кари за правопорушення, пов’язані зі збройним конфліктом. Констатовано, що міжнародним співтовариством ухвалено низку правових актів, що містять стандарти застосування смертної кари, основним посилом яких є заборона такого виду покарання і що така заборона корелює з нормами, які гарантують дотримання прав людини обвинувачених (засуджених) осіб. Зазначено, що норми міжнародного гуманітарного права гарантують військовополоненим особам дотримання загальних стандартів призначення смертної кари і поводження з ними. Крім того, норми МГП, як і універсальні та регіональні міжнародні акти загального і спеціального характеру, також містять заборону щодо застосування смертного вироку стосовно вразливих категорій осіб (жінки, неповнолітні особи). | uk_UA |
| dc.language.iso | other | uk_UA |
| dc.publisher | ДДУВС | uk_UA |
| dc.subject | винна особа | uk_UA |
| dc.subject | вразливі категорії | uk_UA |
| dc.subject | покарання | uk_UA |
| dc.subject | права людини | uk_UA |
| dc.subject | правопорушення | uk_UA |
| dc.subject | смертна кара | uk_UA |
| dc.subject | стандарти | uk_UA |
| dc.subject | guilty person | uk_UA |
| dc.subject | vulnerable categories | uk_UA |
| dc.subject | punishment | uk_UA |
| dc.subject | human rights | uk_UA |
| dc.subject | offense | uk_UA |
| dc.subject | death penalty | uk_UA |
| dc.subject | standards | uk_UA |
| dc.title | Смертна кара: міжнародно-правові стандарти застосування і права людини | uk_UA |
| dc.title.alternative | Death penalty: international legal standards of application and human rights | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |
| Розташовується у зібраннях: | Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2022. - № 3 (118) | |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| 11.pdf | 913,9 kB | Adobe PDF |  Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.