Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/11645
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorСкиба, Елеонора-
dc.contributor.authorSkyba, Eleonora-
dc.date.accessioned2023-10-02T12:51:37Z-
dc.date.available2023-10-02T12:51:37Z-
dc.date.issued2022-
dc.identifier.citationСкиба Е. Сексуальне насильство під час збройних конфліктів / Е. Скиба // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2022. - Спеціальний випуск № 2 (121). – С. 133-139uk_UA
dc.identifier.urihttps://doi.org/10.31733/2078-3566-2022-6-133-139-
dc.identifier.urihttps://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/11645-
dc.description.abstractДослідження гендерного насилля як соціально-культурного явища під час збройних конфліктів через методологію плюралізму забезпечує всебічний та обґрунтований розгляд як соціальних, так і індивідуальних джерел прояву агресії у вигляді гендерного насилля. Проведене дослідження встановлює, що схильність до сексуального насилля має декілька чинників, у тому числі соціально-культурних. Кризи різного характеру, події сучасної війни доводять, що світова людська спільнота втратила можливість контролювати загальну ситуацію щодо агресії і через це втрачає активну роль у розбудові загальної картини світу. Чинником, на якому ґрунтуються всі решта факторів досягнення стабільності, є свідомість суспільства, все те, що узагальнює морально духовну культуру суспільства. Спрямовувати свої зусилля на відтворення істинних вічних гуманістичних цінностей є, по своїй суті, процесом збереження та відновлювання в собі сутності Людини, яка відчуває в собі залежність від Природи і одночасно відповідальність за Життя. Нехтування принципами рівності та поваги до вимог гендерної рівності автоматично призводить до гендерного насильства і є результатом застосування ідеології минулого століття та віддзеркалює рівень розвинутості усіх типів соціально-культурних та економічних відносин. The article analyzes that the study of gender-based violence as a socio-cultural phenomenon during armed conflicts through the methodology of pluralism provides a comprehensive and well-founded consideration of both social and individual sources of aggression in the form of gender-based violence. The conducted research establishes that the tendency to sexual violence has several factors, including socio-cultural factors. The interaction of dialectical, comparativist, and structuralist approaches made it possible to consider the problem of gender inequality from a fundamentally new position: it was not gender differences, or in other words, differences between men and women, that really determined the dominance-subordination relationship of men and women in a reasonable and natural way, but, on the contrary, it were gender differences, which are used by institutions of power to justify dichotomy and inequality. The principle of methodological pluralism, using the achievements of leading scientific schools regarding the relationship of difference, dichotomy and inequality, revealed the true order of relations between the categories of difference and inequality. The work indicates that such methods as structuralism and the method of ascent from the partial to the general demonstrated the influence of some factors on the formation of values. Crises of various natures, the events of the modern war prove that the world human community has lost the ability to control the general situation regarding aggression and thus loses an active role in the development of the general picture of the world. Neglect of the principles of equality and respect for the requirements of gender equality automatically leads to gender violence; it is the result of the application of the ideology of the last century and reflects the level of development of all types of socio-cultural and economic relations. Sexual violence, as we see from present and past experience, is a typical phenomenon during armed conflicts. Often, the possibility of unpunished violence against captured and defeated is perceived as one of the trophies of war, but sometimes, especially during inter-ethnic conflicts, it is interpreted as an audacious manifestation of the prevailing stereotypes of hegemonic masculinity. During armed conflict, sexual violence is often used as a means of psychological warfare to demoralize the adversary or as an act of incitement to commit specific violence. We emphasize that such behavior is especially relevant for patriarchal societies, where maturity and courage are associated with violence, dominance and oppression of the weak or defenseless as a manifestation of power. It has been established that gender difference in such authoritarian societies serves as a justification for inequality and discrimination and is formed and reproduced by power structures in all spheres of socio-cultural and economic life.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherДДУВСuk_UA
dc.subjectсексуальне насильствоuk_UA
dc.subjectгендерне насильствоuk_UA
dc.subjectагресіяuk_UA
dc.subjectпатріархатні гендерні відносиниuk_UA
dc.subjectпатріархатна ідеологіяuk_UA
dc.subjectsexual violenceuk_UA
dc.subjectgender violenceuk_UA
dc.subjectaggressionuk_UA
dc.subjectpatriarchal gender relationsuk_UA
dc.subjectpatriarchal ideologyuk_UA
dc.titleСексуальне насильство під час збройних конфліктівuk_UA
dc.title.alternativeSexual violence during armed conflictsuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2022. - Спеціальний випуск № 2 (121)
Наукові статті
НАУКОВІ СТАТТІ
Скиба Елеонора Констянтинівна

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
18.pdf809,75 kBAdobe PDFЕскіз
Переглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.