Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/12834
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorSamotuha, Andriy-
dc.contributor.authorFurfaro, Ricardo-
dc.contributor.authorСамотуга, Андрій-
dc.contributor.authorФурфаро, Рікардо-
dc.date.accessioned2024-04-03T13:07:56Z-
dc.date.available2024-04-03T13:07:56Z-
dc.date.issued2023-
dc.identifier.citationSamotuha A. Media between state, law and society during international armed conflicts. Part two: World War I, the Central Powers / A. Samotuha, R. Furfaro // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2023. - Спеціальний випуск № 2 (127). – С. 57-68uk_UA
dc.identifier.urihttps://doi.org/10.31733/2078-3566-2023-6-57-68-
dc.identifier.urihttps://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/12834-
dc.description.abstractЗдавна відомо, що війна ведеться не лише на полі битви класичною зброєю. Вона водночас не менш жорстоко відбувається за думки й душі людей в інформаційно-культурній та духовно-психологічній царині. Зважаючи на постійні дискусії щодо співвідношення між мораллю та об’єктивністю в журналістиці, між дотриманням конституційного суб’єктивного права на інформацію (що включає такі похідні права, як свобода вираження поглядів і переконань, право отримувати, створювати, зберігати, поширювати, знищувати та спростовувати інформацію) автори досліджують еволюцію академічної дискусії навколо зв’язку медіа та збройних конфліктів, особливо у контексті появи та розвитку новітніх інформаційно-комунікаційних засобів і платформ. Ця стаття продовжує цикл публікацій, що висвітлюють проблеми обмеження права на інформацію, протидії ворожій пропаганді та просування власних ідеологем і наративів як елементів контрпропаганди. Адже нинішні інформаційні війни як складові гібридних характеризуються битвою вже не стільки фактів, скільки сенсів і наративів, що майже не спростовуються протиборчими сторонами, а отже, все менше підпадають під правове регулювання, а більше – під політичні кон’юнктури. Значну увагу приділено питанням медійної цензури під час війни. Часові межі постановки наукової проблеми охоплюють період від Першої світової війни як першого міжнародного збройного конфлікту за кількістю держав-учасників до наших днів – російсько-української війни як предтечі нового протистояння між авторитарними режимами і демократичним світом. На прикладі Центральних держав (Німецька, Австро-Угорська та Османська імперії) авторами зроблено висновок, що Перша світова війна, за відсутності тоді міжнародно-правового обмеження суб’єктивного права на інформацію аж після закінчення Другої світової війни, започаткувала подальшу із наростанням участь державних і недержавних суб’єктів у реалізації інформаційної політики як у міжвоєнні періоди у формі гібридних війн, так і відкритих збройних протистоянь у контексті всіх етапів інформаційної революції. Особливістю інформаційної політики аналізованих держав, на відміну від розглянутих у попередній статті (Велика Британія, Франція, США), визначено те, що вони, будучи суходольними імперіями, стикнулися з низкою складнощів, зумовлених передовсім своїм поліетнічним складом, що врешті-решт призвело до їх поразки та розпаду на окремі держави як одного з головних підсумків цієї війни. This article continues the cycle of publications highlighting problems of restriction of the right to information, countering enemy propaganda and promoting one's own ideologies and narratives as elements of counter-propaganda. The object of propaganda in all states participating in the First World War was mainly external forces – enemy states. Instead, the main consumer of this propaganda was a domestic audience, especially in the Central Powers (with the exception of Czechoslovakia after the collapse of the Austro-Hungarian Empire) due to a lack of resources to spread their own propaganda narratives abroad. The peculiarity of the information policy of the Central Powers, in contrast to those considered in the previous article (Great Britain, France, the USA), is determined by the fact that they, being land empires, faced a number of difficulties caused primarily by their polyethnic composition, which ultimately led to their defeat and disintegration into separate states as one of the main results of this war.uk_UA
dc.language.isoen_USuk_UA
dc.publisherДДУВСuk_UA
dc.subjectмедіаuk_UA
dc.subjectПерша світова війнаuk_UA
dc.subjectЦентральні державиuk_UA
dc.subjectсуспільствоuk_UA
dc.subjectцензураuk_UA
dc.subjectпропагандаuk_UA
dc.subjectобмеження права на інформаціюuk_UA
dc.subjectmediauk_UA
dc.subjectWorld War Iuk_UA
dc.subjectCentral Powersuk_UA
dc.subjectsocietyuk_UA
dc.subjectcensorshipuk_UA
dc.subjectpropagandauk_UA
dc.subjectrestrictions on the right to informationuk_UA
dc.titleMedia between state, law and society during international armed conflicts. Part two: World War I, the Central Powersuk_UA
dc.title.alternativeМедіа між державою, правом та суспільством під час міжнародних збройних конфліктів. Частина ІІ: Перша світова війна, Центральні державиuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.- 2023. - Спеціальний випуск № 2 (127).
Наукові статті
Самотуга Андрій Валерійович

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
9.pdf975,02 kBAdobe PDFЕскіз
Переглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.