Philosophical aspect of information warfare

Abstract

The purpose of the article is to determine the philosophical aspect of the current state of information warfare. The set goal determined the solution of the following tasks: 1) to substantiate the expediency of using the terms information warfare and information warfare discourse; 2) to improve the definition of information warfare; 3) to analyse the threats and reasons for Ukraineʼs insufficient response to information attacks by the russian federation The reliability of the obtaining results and conclusions was ensured by the use of linguistic methods: the functional and stylistic method (to distinguish the semantic and constructive elements in the structure of information warfare texts); semantic and differential analysis (to trace changes, to distinguish the semantics of language units). Analysis of the narratives’content aspect is an important tool for decision-making and strategy development after the invasion of an aggressor country. The study of narratives allows us to identify the strengths and weaknesses of different approaches and methods and to formulate recommendations for success in the further restoration and protection of territorial sovereignty. Highlighting the true picture changes societyʼs perception and builds support for countermeasures. The prevalence of positivism in Ukraineʼs domestic and foreign information field is complicated and often depends on political interests and context. Positivism can be traced in media clichés and narratives, including the description of Ukraine as a strong adversary, a reliable partner, and a supporter of democratic values. Negativism was found in the transmission of anti-russian narratives and in the portrayal of the terrorist country Мета статті – визначити філософський аспект сучасного стану інформаційної війни. Поставлена мета зумовила розв’язання завдань: 1) обґрунтування доцільності використання термінів інформаційна війна, дискурс інформаційної війни; 2) удосконалення дефініції інформаційна війна; 3) аналіз загроз і причин недо- статнього супротиву України на інформаційні атаки з боку російської федерації. Достовірність отримання результатів і висновків забезпечило використання лінгвістичних методів: функційно-стилістичного методу (для виокремлення змістовоконструктивних елементів у структурі текстів інформаційної війни); семантикодиференційного аналізу (для простеження змін, розрізнення семантики мовних одиниць). Аналіз змістового аспекту наративів є важливим інструментом для прийняття рішень та формування стратегій після вторгнення країни-агресора. Вивчення наративів дозволяє виявити сильні та слабкі сторони різних підходів та методів і сформулювати рекомендації для досягнення успіху в подальшому відновленні та захисті територіального суверенітету. Висвітлення правдивої картини змінює уявлення суспільства та формуєпідтримку для контрзаходів. Превалювання позитивізму на внутрішньому й зовнішньому інформаційному полі України має складний характер і часто залежить від політичних інтересів та контексту. Позитивізм простежено в медіамовних кліше, наративах, зокрема опис України як сильного супротивника, надійного партнера, прихильника демократичних цінностей. Негативізм виявлено в передачі антиросійських наративів, при зображенні країнитерориста