Метод «Self Defender System» для фахівців щодо розслідування злочинів проти життя та здоров’я особи

Abstract

У статті розглянуто метод Self Defender System як інноваційний інструмент для фахівців у сфері розслідування злочинів проти життя та здоров’я. Автори підкреслюють проблемність традиційної практики, коли особа, що діяла в умовах необхідної оборони, нерідко сприймається правоохоронними органами як порушник, а не як захисник власних прав та інтересів. Такий підхід призводить до помилкової криміналізації соціально корисних дій. Метод Self Defender System пропонує поетапний алгоритм визначення правомірності заподіяння шкоди під час оборони. Він охоплює аналіз підстав для захисту, об’єкта й мети захисних дій, способів їх реалізації, часових меж оборони, а також характеру небезпеки посягання. У роботі детально розкриваються ключові елементи, що підлягають оцінці: пропорційність засобів оборони й нападу, характер загрози, реальна можливість відбиття посягання, кількісна та якісна перевага сторін конфлікту, вік і фізична сила нападників і захисників, наявність зброї, місце й час нападу, його раптовість та інтенсивність, а також момент припинення посягання. Особлива увага приділяється розмежуванню необхідної оборони й перевищення її меж, зокрема у випадках, коли шкода завдається після фактичного завершення нападу. Матеріали судової практики підтверджують актуальність такого підходу та демонструють приклади, коли врахування зазначених критеріїв дає змогу об’єктивно оцінити правомірність захисних дій. Запропонований метод спрямований на формування більш справедливого й збалансованого підходу до кваліфікації оборонних дій, що забезпечує належний захист прав громадян і водночас виключає безпідставне покарання осіб, які діяли в умовах реальної загрози. The article discusses the Self Defender System method as an innovative tool for specialists in the field of investigating crimes against life and health. The authors emphasize the problematic nature of traditional practice, where a person acting in self-defense is often perceived by law enforcement agencies as a violator rather than a defender of their own rights and interests. This approach leads to the erroneous criminalization of socially beneficial actions. The Self Defender System method offers a step-by-step algorithm for determining the legitimacy of harm caused during defense. It covers the analysis of the grounds for defense, the object and purpose of defensive actions, the methods of their implementation, the time limits of defense, and the nature of the danger of the attack. The paper details the key elements to be assessed: the proportionality of the means of defense and attack, the nature of the threat, the real possibility of repelling the attack, the quantitative and qualitative superiority of the parties to the conflict, the age and physical strength of the attackers and defenders, the presence of weapons, the place and time of the attack, its suddenness and intensity, as well as the moment of cessation of the attack. Particular attention is paid to distinguishing between necessary defense and exceeding its limits, particularly in cases where damage is caused after the actual completion of the attack. Case law confirms the relevance of this approach and provides examples where consideration of these criteria allows for an objective assessment of the legitimacy of defensive actions. The proposed method aims to develop a more fair and balanced approach to the classification of defensive actions, which ensures the proper protection of citizens’ rights and at the same time excludes the unjustified punishment of persons who acted under conditions of real threat.