Організаційно-тактичні особливості проведення допиту підозрюваного під час розслідування сутенерства

Abstract

Стаття розкриває організаційно-тактичні засади допиту підозрюваного під час розслідування сутенерства. Визначається, що допит підозрюваного є ключовим інструментом здобуття перевірної інформації, встановлення його винуватості, ролі у злочинній групі та викриття каналів фінансування діяльності із втягнення особи у заняття проституцією, організації місць розпусти та звідництва. Окреслено підготовчі дії до проведення допиту: аналітичний перегляд матеріалів, профілювання особи, планування запитань, забезпечення технічної фіксації та участі необхідних суб’єктів: захисника, перекладача, психолога. На робочому етапі акцент зроблено на встановленні психологічного контакту, поетапному висвітленні інкримінованого епізоду, деталізації обставин: вербування, логістика, канали зв’язку, розподіл прибутків, застосування тактичних прийомів: цілеспрямоване пред’явлення доказів, демонстрація показань співучасників, одночасні допити, контроль суперечностей, використання внутрішніх конфліктів групи, рефлексивні техніки, моніторинг невербальних реакцій і відеофіксація. Запропоновано перелік запитань для різних учасників правопорушення та тактичні прийоми перевірки правдивості показань. The article reveals the organizational and tactical principles of interrogation of a suspect during the investigation of pimping, due to the increase in latency, digital transformation of criminal activity and increased risks of exploitation. The goal is to scientifically substantiate and systematize the algorithms for preparing, conducting and recording the interrogation, taking into account the requirements of the Code of Criminal Procedure of Ukraine, gendersensitive approaches and the specifics of working with digital traces (messengers, payment transactions. It is substantiated that the timeliness and suddenness of the interrogation after the detention minimizes the collusion of accomplices and increases the evidentiary return. Preparatory actions are outlined: analytical review of materials, profiling of the person, planning questions, ensuring technical recording and participation of the necessary subjects (defense attorney, translator, psychologist). At the working stage, the emphasis is on establishing psychological contact, gradually covering the incriminating episode, detailing the circumstances (recruitment, logistics, communication channels, distribution of profits), applying tactical techniques: targeted presentation of evidence, demonstration of accomplices' testimonies, simultaneous interrogations, control of contradictions, use of internal group conflicts, reflexive techniques, monitoring of non-verbal reactions and video recording. A list of questions for different roles (operator, driver, performer, organizer) and approaches to verifying the veracity of the testimonies are proposed, in particular, a detailed recreation of the "day of the event". The subject of evidence is supplemented with network characteristics: places of service provision, channels of conspiracy, corruption connections, mechanisms for legalizing income. The emphasis is on coordinating the work of investigators, prosecutors, cyber units and victim support services for the rapid implementation of the results of the interrogation.