Bioethics in the context of modern legal doctrine

Abstract

Розвиток біотехнологій та впровадження в практику їх досягнень окреслило проблему безпеки здоров'я людини та навколишнього середовища, як складових людської безпеки вцілому. Сьогодні використання на практиці сучасних біотехнологій вимагає належного правового регулювання, адже дана сфера суспільних відносин нова і раніше не регулювалася нормами права. Звертаючись до проблеми правового регулювання біотехнологій, слід брати до уваги не лише позитивні наслідки їх розвитку (боротьба з голодом, захист екології, нові можливості лікування хвороб), а й ризики існуючих численних негативних наслідків використання цих технологій для здоров'я людей і навколишнього середовища. Більшість дослідників відзначають важливість норм біоетики в регулюванні біотехнологій, що, в свою чергу, породжує труднощі в створенні на міжнародному рівні єдиного правового акта, оскільки принципи біоетики визначаються світоглядом – системою узагальнених знань про об'єктивний світ, ставлення людини до навколишньої дійсності з позиції своїх ідеалів, принципів і переконань. А принципи і переконання унікальні у громадян різних країн. На думку низки дослідників, характерною особливістю міжнародних правових норм, що регламентують біомедичні відносини, є інтегрованість в них принципів біоетики. Виникнення біоетики і подальша її інтеграція в право обумовлені, з одного боку, можливістю реалізації досягнень медичної та біологічної науки на практиці, з іншого – наявністю правового вакууму в цій галузі. В юридичній доктрині активно обговорюється роль біоетики в сучасному суспільстві, оскільки право, як інституційний регулятор не може охопити всі суспільні відносини. Зокрема, воно обмежене в можливості вирішувати проблеми регулювання відносин, що виникають при проведенні абортів, трансплантації органів, модифікації ДНК й інших, відносин, пов'язаних із захистом права на життя, здоров'я. Тому, незважаючи на розходження в думках щодо користі біоетики та її значущості, принципи біоетики включаються в національні й міжнародні правові акти. При цьому ступінь їх інтегрованості опосередкована сферою застосування біотехнологій і потребує подальших ґрунтовних наукових викладок.