Проблеми встановлення особи затриманого за вчинення кримінального правопорушення

Abstract

На підставі виконаного дослідження авторами зроблено висновки про те, що: – право особи не давати показання проти себе, членів сім’ї чи близьких родичів надається такій особі виключно з метою захисту її законних інтересів, а не ухилення від відповідальності. Не називати свої анкетні дані органам досудового розслідування затриманим за вчинення кримінального правопорушення не можуть бути віднесені до законних інтересів затриманого, така поведінка затриманого, на думку авторів, є протиправною і цілком справедливо може бути віднесена до обставин, які обтяжують покарання, передбачених ст. 67 Кримінального кодексу України; – процедуру встановлення особи затриманого за вчинення кримінального правопорушення повинен організовувати слідчий, який здійснює кримінальне провадження, залучати до неї адміністратора Єдиного державного демографічного реєстру та фахівців Державної міграційної служби України; – Кримінальний процесуальний кодекс України повинен передбачити додаткові підстави затримання особи за вчинення кримінального правопорушення, якщо він відмовляється назвати дійсні свої дані чи надає неправдиві про себе дані, а в разі відмови затриманого назвати їх і після затримання – додаткові підстави для застосування запобіжного заходу тримання під вартою; – Кримінальний процесуальний кодекс України та Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» повинні передбачати процедуру примусової реєстрації затриманого, який відмовляється назвати дійсні дані про себе.