Короткий опис(реферат):
Стаття присвячена пошуку оптимальної моделі кримінального провадження стосовно
особи з інвалідністю. З’ясовано, що інвалідність особи, зумовлена порушеннями функцій зору,
слуху, мови, руху, інших органів, викликає певний ступінь обмеження до самостійності в усіх
обставинах життя, створює суттєві складнощі для повноцінної участі такої особи у процесуальних
діях. Водночас у кримінально-процесуальних відносинах стосовно осіб з інвалідністю
застосовується загальна кримінальна процесуальна форма, яка не враховує інвалідності, тяжкості
її нозологічних форм і ступенів обмеження життєдіяльності людини. За такого рівність у правах,
перед законом і судом осіб з інвалідністю у кримінальному підходу провадженні набуває ознак
декларативності. Обґрунтована потреба у нормативному регулюванні порядку проведення
кримінального провадження стосовно осіб з інвалідністю в особливій процесуальній формі.