Пошук оптимальної моделі кримінального провадження стосовно особи з інвалідністю

Abstract

Стаття присвячена пошуку оптимальної моделі кримінального провадження стосовно особи з інвалідністю. З’ясовано, що інвалідність особи, зумовлена порушеннями функцій зору, слуху, мови, руху, інших органів, викликає певний ступінь обмеження до самостійності в усіх обставинах життя, створює суттєві складнощі для повноцінної участі такої особи у процесуальних діях. Водночас у кримінально-процесуальних відносинах стосовно осіб з інвалідністю застосовується загальна кримінальна процесуальна форма, яка не враховує інвалідності, тяжкості її нозологічних форм і ступенів обмеження життєдіяльності людини. За такого рівність у правах, перед законом і судом осіб з інвалідністю у кримінальному підходу провадженні набуває ознак декларативності. Обґрунтована потреба у нормативному регулюванні порядку проведення кримінального провадження стосовно осіб з інвалідністю в особливій процесуальній формі.