Abstract:
Військово-транспортний обов’язок прямо передбачений Законом України «Про мобілізаційну
підготовку та мобілізацію». Зокрема, в ст. 6 зазначеного закону визначено, що метою встановлення
військово-транспортного обов’язку є задоволення потреб та забезпечення Збройних Сил України та інших
військових формувань транспортними засобами і технікою на час дії особливого періоду. Цей обов’язок
покладається як на державні органи та органи місцевого самоврядування, так і на приватні підприємства,
установи і організації, а також на громадян - власників транспортних засобів. Виконання військово-транспортного обов’язку передбачено як в мирний час, так і під час дії
воєнного стану, тобто особливого періоду. Порядок виконання військо-транспортного обов’язку різний
залежно від обставин. Так, якщо в мирний час військово-транспортний обов’язок виконується переважно
шляхом проведення заходів, пов’язаних з військовим обліком транспортних засобів і техніки та завчасним
забезпеченням їх мобілізаційної готовності, то в особливий період цей обов’язок виконується безпосередньо
шляхом передачі транспортних засобів і техніки для задоволення потреб військових формувань.