Короткий опис(реферат):
Doctrinal procedure of definition of the meaning of «Legal realities» is characterized. Here is
suggested an own procedure of understanding of the category meaning as «legal realities under Nazi
occupation period». It is proven, that a definable conception covers all of the spectrum of legal
phenomena, which existed in a particular space-time continuum – on Ukrainian Territories under Nazi
occupation. Author’s position of methodological specificity of this concept usage in historical and legal
researches is worded.
Суть розробки, основні результати:
Охарактеризовано доктринальні підходи до визначення змісту поняття
«юридична дійсність». У широкому розумінні під поняттям юридична дійсність автор пропонує
розуміти усю сукупність юридичних феноменів: правових норм, інститутів, правовідносин,
правових доктрин, правової ідеології, правової свідомості, поведінки та правового менталітету. У
вузькому ж значенні – лише базисні юридичні реалії – норми права – закони (нормативізм),
правовідносини, «правові емоції» (правову психологію) та юридичновизначену суспільну
(індивідуальну) поведінку.
Запропоновано власний підхід до розуміння змісту категорії «юридична дійсність в умовах
нацистської окупації». Означене поняття охоплює весь спектр юридичних феноменів, що існували
у конкретному просторово-часовому континуумі – на українських територіях у період нацистської
окупації.
Право в умовах окупації за своєю сутністю стає дисфункціональним. Зберігаючи мову і
зовнішні ознаки позитивного права, зміст його був зведений до постулатів нацистської злочинної
ідеології. Таке «неправо» виконувало декілька функцій: це – легітимація нацистського
окупаційного режиму, мобілізація людських мас для виконання поставлених режимом завдань, а
також функція «морального знеболювання», що мало виправдовувати перед широким загалом
злочини окупантів. Доведено, що конформізм або «пристосування» стало способом адаптації
суспільства до складних умов соціального буття та антизаконності в умовах гітлерівської окупації
українських територій. Сформульовано авторську позицію щодо методологічної коректності
вживання цього поняття в історико-правових дослідженнях. Якщо в теорії та філософії права
допустима підміна нетотожних понять реальність та дійсність, то у історико-правових
дослідженнях, предмет яких обумовлений історичною ретроспективою, коректним буде вживання
саме поняття дійсність.
