Abstract:
Приватне обвинувачення згідно положень кримінального
процесуального законодавства можна розглядати у двох формах, а саме:
1) перша форма існує у кримінальному провадженні, що може бути розпочате
слідчим, дізнавачем, прокурором, але лише за заявою потерпілої особи і по
кримінальним провадженням, у випадках визначених статтею 477 КПК України;
2) а друга форма існує у випадку, коли під час розгляду кримінального
провадження, що може бути розпочате і без заяви потерпілої особи, у суді
виникла правова ситуація, за якої прокурор відмовляється від подальшого
підтримання державного обвинувачення у цьому провадженні, а потерпілий,
після роз’яснення йому головуючим його права на підтримання обвинувачення,
реалізуючи вказане право здійснює подальше підтримання обвинувачення
особисто, саме з цього моменту обвинувачення державне, набуває приватної
форми, оскільки право щодо подальшого підтримання обвинувачення переходить
до потерпілого у цьому провадженні.
А з цього, можна дійти висновку, що як в першому, так і в другому
випадках до особливостей здійснення в суді кримінального провадження у
формі приватного обвинувачення слід віднести вимогу, за якою підтримання
обвинувачення по таким категоріям проваджень здійснює потерпілий або
його представник.
