Короткий опис(реферат):
Проаналізовано закордонний досвід становлення та особливостей розвитку інституту
соціального партнерства у сфері трудових відносин у різних країнах світу.
Визначено, що поняття соціального партнерства має відповідати комплексності та
багатоплановості цієї категорії, тобто містити такі змістовні ознаки: позиціонуватися як метод та
спосіб врегулювання конфлікту інтересів роботодавців і найманих працівників; передбачати
нормотворчий процес на всіх рівнях врегулювання трудових відносин (національному, галузевому
(регіональному), локальному) шляхом проведення соціального діалогу між зацікавленими
сторонами; передбачати превентивну діяльність представників сторін соціального партнерства
щодо запобігання виникнення конфліктних ситуацій при здійсненні трудових відносин.
У роботі зроблено висновки щодо: особливостей становлення та розвитку інституту
соціального партнерства у різних країнах світу, визначені: змістовні ознаки категорії «соціального
партнерства», що становлять її поняття; різні моделі соціального партнерства, їх переваги та
недоліки; основні форми, методи та принципи соціального партнерства, шо були встановлені у
міжнародно-правових актах, розроблених та ухвалених МОП; доцільності в умовах інформатизації
суспільства та використання новітніх технологій, зокрема ШІ у всіх сферах суспільних відносин, в
тому числі й трудових, застосовувати соціальне партнерство як механізм гуманізації трудових
відносин, спрямований на захист трудових прав найманих працівників у нових сучасних реаліях.
Суть розробки, основні результати:
The article analyzes the foreign experience of the
emergence and development of the institution of social partnership in the field of labor relations in
different countries of the world.
It is determined that the concept of social partnership should correspond to the complexity of
this category and include the following meaningful features: to be positioned as a method and means of
resolving the conflict of interests of employees; review the rule-making process at all levels of regulation
of labor relations (national, sectoral, local) through a social dialogue between stakeholders; involves
preventive activities of representatives of the parties to the social partnership regarding the prevention of
conflict situation in the implementation of labor relation.
As part of the study of the topic, the authors of the article came to the conclusion that not all
economically highly developed countries of the world adhere to the same position regarding the
obligatory observance in the field of social partnership of the principle of tripartism, defined by the
International Labor Organization, which establishes a three-level social partnership with the participation
of the state at the national level, industry (regional) level, as well as collective-contractual regulation – at
the local level. The concept of «the need for priority» of this principle is inherent in most European
countries, but it has much less influence, in particular, in the USA, Japan, where individually-contractual
regulation of labor relations or collective-contractual regulation between employees and employers is
mainly used.
It has been proved that foreign experience related to the creation of the most fair, expedient
system of social partnership is universal, that is, it does not unambiguously indicate the advantages of one
of its specific models over another (among which there are American, English, French, German, Swedish,
Japanese and others models), but makes it possible to determine the main trends in the successful
development of social and labor relations for each country, taking into account its traditions and
characteristics of social-economic development, and apply the most effective forms and methods of social
partnership (collective agreements, participation of employees in the management of an enterprise and the
distribution of its income, control over the implementation of general agreements, an others).
It is proposed in the modern realities of the digitalization of society and the use of new
technologies in the labor field, to take into account these trends in the settlement of social partnership
relations, in particular, it concerns the protection of the labor rights of freelancers and establishment of
strict control over the use of artificial intelligence (AI), that is, we are talking about on the use of AI for
the purpose of optimizing the working functions of a person, but not for the purpose of reducing jobs and
reducing level of payment of workers who perform less skilled work.