Abstract:
The article notes that the system of higher education, as well as other spheres
of social and economic life of Ukraine, faced numerous challenges during the war. Despite this,
it is necessary to continue its reformation, because it is the educational sphere that will play an
important role in ensuring the quality of the country’s future post-war life through full entry into
the European educational space, ensuring the achievement of the UN sustainable development
goals in the field of education (to which Ukraine joined as a country-member of the UN), training
of citizens who will build the post-war economy and protect democratic values for a society. At
the same time, national higher education needs to take into account world trends affecting the
future of education: globalization, digitalization, aging of the population, and also focus efforts
on improving the quality of the educational process directly in higher education institutions. In
this context, the main documents that are currently used in the field of higher education reform
by the Ministry of Education and Culture of Ukraine, the National Agency for Quality Assurance
of Higher Education, namely: "Strategy for the Development of Higher Education in Ukraine for
2021-2031" and "Recovery Plan of Ukraine. Education and science", developed taking into
account the main problems of the higher education sphere.
In order to systematically support the quality of the educational process in higher
education institutions (the necessity of which is emphasized in both mentioned documents), the
authors proposed an appropriate diagnostic tool for the internal quality assurance system,
namely, an analysis of the expert opinion of key stakeholders (internal and external) of the
educational process according to five main parameters: educational ambition, effective
leadership, teacher collaboration, supportive educational environment, stakeholders
involvement. Such an analysis will allow higher educational institutions, relying on the
perception of the educational process by its main stakeholders, to maintain a high-quality
educational environment, to establish a comprehensive system for assessing the quality of the
educational process, and to lay the foundation for actions to improve it. В статті відзначається, що система вищої освіти, як й інші сфери
суспільно-економічного життя України, зіткнулася з численними викликами у воєнний
час. Незважаючи на це, необхідно продовжувати її реформування, адже саме освітня
сфера буде відігравати важливу роль в забезпеченні якості майбутнього післявоєнного
життя країни через повноправний вхід в європейський освітній простір, забезпечення
досягнення цілей сталого розвитку ООН в галузі освіти (до яких Україна долучилася як
країна-член ООН), підготовку для суспільства громадян, які будуть розбудовувати
післявоєнну економіку та захищати демократичні цінності. При цьому національній
вищій освіті потрібно враховувати світові тренди, що впливають на майбутнє освіти:
глобалізація, цифровізація, старіння населення, а також зосередити зусилля на
покращенні якості освітнього процесу безпосередньо у ЗВО.
У цьому контексті проаналізовано основні документи, якими наразі
послуговуються у сфері реформування вищої освіти МОН України, Національне
агентство із забезпечення якості вищої освіти, а саме: «Стратегію розвитку вищої освіти
в Україні на 2021-2031 роки» і «План відновлення України. Освіта і наука», розроблені з
урахуванням основних проблем сфери вищої освіти. Для системної підтримки якості
освітнього процесу у ЗВО (на необхідності якої наголошується в обох зазначених
документах) авторами запропоновано відповідний інструмент діагностики системи
внутрішнього забезпечення якості, а саме, аналіз експертної думки ключових
стейкхолдерів (внутрішніх і зовнішніх) освітнього процесу за п’ятьма основними
параметрами: освітні амбіції, ефективне лідерство, співпраця викладачів, підтримуюче
освітнє середовище, залученість стейкхолдерів.
Такий аналіз дозволить ЗВО, спираючись на сприйняття освітнього процесу його
основними стейкхолдерами, підтримувати якісне освітнє середовище, встановити
комплексну систему оцінювання якості освітнього процесу, закласти основу для дій з його
удосконалення.