Abstract:
The activities and interaction of authorities
performing functions related to the warning and prevention of violence in Ukraine have been analyzed in
detail. The issues regarding the communication between responsible persons endowed with powers in the
field of combating domestic violence and violence based on gender have been highlighted separately. The
list of active authorities in Ukraine, their functions, responsibilities, and impact on the overall situation
regarding violence within the country’s territory has been considered. The principles, goals, and functions
of the examined subjects have been identified. The current methods of systematization of responsible
authorities in the specified sphere have been outlined. A series of relevant proposals have been put
forward regarding the updated structure of subjects, their information dissemination, reporting,
accountability, and expanded powers in the field of prevention and counteraction of violence in any form
of manifestation.
The expediency of conducting a series of scientific research in this direction to identify existing
theoretical and practical problematic issues for the creation of a unified, high-quality algorithm of actions
related to addressing challenges received on the 102 hotline and written complaints from citizens who
have suffered violent actions (significant moral, physical, economic, psychological harm) from the
offender as a result of committing an administrative or criminal offense has been highlighted. The need of
reviewing the existing legislation regulating the relations between the authorities responsible for ensuring
the prevention and counteraction of violence in Ukraine has been proposed. It was introduced a new
procedure for considering citizens’ appeals to the National Police, as well as informing educational
institutions and healthcare facilities about cases of violence even if no written complaint has been
received by the police from the victim, if there are sufficient grounds to believe that violent actions may
have serious consequences, has been suggested. Special attention has been paid to the consideration of
unlawful acts of violence that are repetitive over a long period.
The development of a separate mobile application for urgent reports of domestic violence or
violence based on gender by all the authorities responsible for preventing and countering violence has
been proposed. The implementation of separate stationary units in district police departments for a more
detailed consideration of each appeal and the study of each individual case of recurring nature to ensure
preventive measures for eradicating violence in each district has been recommended. Since the functions
assigned to patrol officers have a multifaceted nature, this reduces the speed and quality of response to
such calls. From the review of Art. 173-2 of the Code of Ukraine on Administrative Offenses and
Art. 126-1 of the Criminal Code of Ukraine, there is an urgent need to strengthen and review sanctions for
violations related to gender-based violence and other types of violence. Thus, it is proposed to introduce
stricter measures of punishment for offenders who have committed illegal actions under the abovementioned articles. Детально проаналізовано діяльність та взаємодію органів, що виконують функції з
попередження та запобігання насильству на території України.
Окремо виділено проблематику щодо зв’язку між відповідальними особами, які наділені
повноваженнями у сфері боротьби з домашнім насильством та насильством за ознакою статі.
Розглянуто перелік діючих в Україні органів, їхні функції, відповідальність та вплив на загальну
ситуацію щодо насильства, що склалася на території держави. Визначено принципи, цілі та
функції розглянутих суб’єктів. Окреслено діючі методи систематизації відповідальних органів у
зазначеній сфері.
Запропоновано актуальні пропозиції щодо оновленої структури суб’єктів, їх
інформування, звітності, відповідальності та розширення повноважень у сфері запобігання та
протидії насильству в будь-якій формі прояву.
Виділено доцільність проведення низки наукових досліджень за цим напрямом для
визначення існуючих теоретичних та практичних проблемних питань з метою створення єдиного
якісного алгоритму дій, пов’язаних із відпрацюванням викликів, що надходять на лінію 102, та
письмових заяв від громадян, які зазнали насильницьких дій (суттєвої моральної, фізичної,
економічної, психологічної шкоди) від кривдника в результаті вчинення адміністративного або
кримінального проступку.
Також наголошено на необхідності перегляду діючого законодавства, що регламентує
відносини між органами, на які покладено функції щодо забезпечення попередження та протидії
насильству в Україні. Запропоновано запровадити новий порядок розгляду звернень громадян до органів Національної поліції, а також інформування освітніх закладів та закладів охорони здоров’я
про випадки насильства, навіть якщо до підрозділів поліції не надійшло письмової заяви від
потерпілої сторони, в ситуації, якщо для цього є достатньо підстав вважати, що насильницькі дії
можуть спричинити тяжкі наслідки. Окремо наголошено на розгляді протиправних дій з ознаками
насильства, що є повторними протягом тривалого часу. Запропоновано розробку окремої
мобільної програми для термінових повідомлень про вчинення домашнього насильства або
насильства за ознакою статі всіх суб’єктів, на які покладено функції щодо запобігання та протидії
насиллю.
Рекомендовано впровадження окремих стаціонарних підрозділів у районних відділеннях
поліції для більш детального розгляду кожного звернення та вивчення кожного окремого випадку
повторного характеру для забезпечення превентивних дій задля викорінення насильства в
кожному районі. Оскільки різнобічній характер функцій, покладених на дільничних офіцерів,
зменшує швидкість та якість реагування на подібні виклики.
З огляду на ст. 173-2 КУпАП та ст. 126-1 КК України виникає нагальна потреба в
посиленні та перегляді санкцій за правопорушення, пов’язані зі вчиненням насильницьких дій за
ознакою статі та іншими видами насилля. Таким чином, запропоновано впровадити більш жорсткі
міри покарання кривдників, які вчиняли протиправні дії за вищезазначеними статтями.