Abstract:
Під час досудового розслідування до підозрюваного може бути застосований
найсуворіший запобіжний захід – тримання під вартою. Сторона обвинувачення в багатьох
випадках використовує його як елемент психологічного тиску на підозрюваного з метою схилити
останнього до співпраці з органом досудового розслідування. Тому дієвим інструментом захисту
має бути оскарження ухвали слідчого судді про застосування зазначеного запобіжного заходу.
Досліджено норми кримінального процесуального закону України, що регулюють
оскарження ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під
вартою, та відповідну судову практику, виявлено проблемні питання, що виникають при такому
оскарженні, запропоновано шляхи їх усунення. During pre-trial investigation, a
suspect may be subjected to the preventive measure of detention, which is the most severe measure as it
entails confinement. Being confined can have adverse consequences for the suspect, such as deteriorating
health, loss of employment, financial and family problems. The prosecuting party, which often exercises
its right to petition the investigating judge for the application of detention as a preventive measure, is well
aware of these consequences. In many cases, this becomes a tool of psychological pressure on the suspect.
Therefore, an effective means of protection should be the appeal against the decision of the
investigating judge regarding the application of detention, which fully corresponds to the requirements of
the European Convention on Human Rights and the Criminal Procedure Code of Ukraine. The three-day
period for considering the appeal does not apply; the review is delayed for a month, sometimes even
longer. There are many cases where the appellate court schedules the hearing of the appeal when a new
decision of the investigating judge to extend the detention period already exists, rendering the appeal
irrelevant. This makes the appeal against the decision of the investigating judge an ineffective means of protection.
This article explores the provisions of the criminal procedural law of Ukraine regarding the
appeal against the decision of the investigating judge on the application of detention as a preventive
measure, as well as the relevant judicial practice. Problematic issues arising from such appeals are
identified, and solutions to address them are proposed.
