Abstract:
Визначено зміст та особливості застосування гіг-контрактів суб’єктами правового
режиму Дія Сіті у контексті Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в
Україні», а також супроводжуючих гіг-контракт угод, таких як договір про нерозголошення,
договір про утримання від вчинення конкурентних дій.
Проаналізовано правовий статус сторін гіг-контракту – резидента Дія Сіті та гігспеціаліста. Досліджено міжнародний досвід застосування гіг-контрактів та визначено основні
тенденції та сфери їх впровадження. Визначено основні умови та положення, що мають бути
закріплені в гіг-контракті.
Практичне значення дослідження полягає в можливості застосування отриманих
результатів для подальшого вдосконалення законодавства з метою забезпечення більш
ефективного захисту прав та інтересів учасників цивільних правовідносин та розвитку цифрової
економіки в Україні. The article defines the
content and specific features of application of gig-contracts by the subjects of the Diya Сity legal regime
in the context of the Law of Ukraine «On stimulating the development of the digital economy in
Ukraine».
The author analyzes the legal status of the parties to a gig-contract – a resident of Diya Сity (the
customer) and a gig specialist (the contractor). The author analyzes the grounds for acquiring the status of
a Diya Сity resident. The international experience of using gig contracts is analyzed and the main trends
and areas of their implementation are identified.
It is proposed to expand the content of the category of «gig specialist» in Ukrainian legislation
to include individuals who perform work or provide services through digital platforms.
The author analyzes the grounds for termination of a gig contract. The author identifies the
main terms and conditions which should be set out in a gig contract, namely, the amount of remuneration
and the method of its payment; working hours; intellectual property rights to a work created in connection
with the performance of a gig contract; social guarantees, etc.
The author analyzes the content of a non-disclosure agreement, the main provisions of which
are provided for in the Law of Ukraine «On stimulating the development of the digital economy in
Ukraine». The author suggests that the scope of use of non-disclosure agreements should not be limited
by law to the Diya Сity regime, and that this provision should be introduced into the Civil Code of
Ukrainе with a view to expanding the scope of information protection.
The author analyzes the provisions of the Law of Ukraine «On stimulating the development of
the digital economy in Ukraine» regarding the content of a non-competition agreement.
The practical significance of the study lies in the possibility of applying the results obtained for
further improvement of legislation with a view to ensuring more effective protection of the rights and
interests of participants to civil legal relations and development of the digital economy in Ukraine.
