Abstract:
Розглянуто проблеми правового регулювання прав національних меншин і корінних
народів в Україні. Досліджено правові засади використання рідних мов представниками корінних
народів і національних меншин у різних сферах суспільного життя; норми міжнародно-правових
документів та українського законодавства, що регулюють використання різних мов у державі.
Вивчено можливості використання мов корінних народів і національних меншин у сферах освіти,
торгівлі та реклами, державного управління, у засобах масової інформації, а також під час
проведення публічних заходів. Проаналізовано доробок українських науковців, які вивчали окремі
аспекти правового статусу національних меншин і корінних народів в Україні.
Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що міжнародно-правові акти
встановлюють широкі можливості для використання мов корінних народів і національних меншин
у галузях освіти, судочинства, медіа, у діяльності приватних компаній, при проведенні публічних
заходів. Зроблено висновок, що в Україні допускається отримання початкової та дошкільної освіти
мовою національної меншини або корінного народу, використання цих мов у рекламі,
оголошеннях, засобах масової інформації, публічних заходах для представників цих меншин.
Першочерговий, пріоритетний захист надається мовам національних меншин, що є офіційними
мовами Європейського Союзу. Заходи обмеження застосовуються до мови національної меншини,
що збігається із офіційною мовою держави-агресора, тобто російської мови російської
національної меншини в Україні. Таким чином, українське законодавство передбачає менш
широкі можливості для використання мов корінних народів і національних меншин у суспільному
житті, ніж це встановлено міжнародно-правовими актами The
scientific article focuses on the issues of legal regulation of the rights of national minorities and
indigenous peoples in Ukraine. The legal principles governing the use of native languages by
representatives of indigenous peoples and national minorities in various aspects of social life are studied.
The norms of international legal documents and Ukrainian legislation governing the use of various
languages within the state are examined. The possibilities of using the languages of indigenous peoples
and national minorities in education, trade, advertising, public administration, mass media and public
events are investigated. The work of Ukrainian scientists who studied certain aspects of the legal status of
national minorities and indigenous peoples in Ukraine is analyzed.
Research shows that international legal acts provide extensive opportunities for the use of
indigenous languages and national minorities in education, judiciary, mass media, public events, and
private sector activities. It is determined that in Ukraine, it is permissible to receive primary and
preschool education in the language of a national minority or indigenous people and to use these
languages in advertising, announcements, mass media, and public events for representatives of these
minorities. Primary protection is granted to the languages of national minorities that are official languages
of the European Union. Restriction measures are imposed on the language of the national minority, which
aligns with the official language of the aggressor state, namely, the russian language of the russian
national minority in Ukraine. Thus, Ukrainian legislation offers fewer opportunities for the use of
indigenous languages and national minorities in public life compared to international legal standards.
