Abstract:
Досліджено трансформацію правової системи КНР за останні сімдесят років і, відповідно,
охарактеризовано шість етапів її розвитку у контексті здійснених за цей час економічних реформ у
країні. З огляду на те, що верховенство права, захист прав і свобод людини, відповідність законів
міжнародним стандартам несумісні з авторитарним політичним режимом, що діє в КНР,
розглядається питання: чи може китайське «економічне диво» слугувати доказом хибності постулату
про верховенство права як обов’язкову умову успішного економічного розвитку держави.
Результати здійсненого аналізу дозволяють дійти висновку, що еволюція економіки, при
нехтуванні верховенством права і перетворенні його на політичний інструмент, є тимчасовим
явищем. Відкрита для інвестицій і торгівлі економіка несумісна з авторитарним устроєм і єдиним
центром управління, що означає порушення прав людини та нівелювання ролі права у державі в
цілому. Тож нездоланною поки що перепоною на шляху Китаю до світової першості все ще
залишається несформованість на ментальному й інституціональному рівнях поваги до закону як
основного регулятора соціально-економічних відносин у державі. The article examines the transformation of the legal system of the People’s Republic of China over the
past seventy years and characterizes accordingly six stages in its development in the context of the
economic reforms implemented in the country during that time. Based on the fact that the rule of law,
protection of human rights and freedoms, compliance of laws with international standards are
incompatible with the authoritarian political regime operating in the PRC, the question is considered: can
the Chinese «economic miracle» serve as proof of the falsity of the postulate of the rule of law as a
necessary condition successful economic development of the state. The results of the analysis allow us to
conclude that the evolution of the economy, with the disregard of the rule of law and its transformation
into a political tool, is a temporary phenomenon.
China’s legal system is an explosive fusion of traditional moral guidelines, economic regulatory
norms borrowed from Romano-Germanic and Anglo-Saxon law (without which China’s entry into the
international market would have been impossible), and repressive legal levers. It should be noted that the
borrowing is mostly superficial: the country remains traditionalist, despite numerous economic reforms in
recent decades. And the harsh repressive nature of the law is due not so much to communist principles
(they are not correlated with market transformations and individualism of owners) as to the moral
categories of the ancient Confucian canon.
An economy open to investment and trade is incompatible with an authoritarian system and a
single management center, which means the violation of human rights and the leveling of the role of law
in the state as a whole. Therefore, an insurmountable obstacle on China’s path to world supremacy
remains the lack of formation at the mental and institutional levels of respect for the law as the main
regulator of socio-economic relations in the state.
