Abstract:
Розкрито проблемні аспекти класифікації медико-правових відносин у спортивному праві
України. Звернено увагу на невідповідність сучасним умовам поширеного у наукових колах
поділу права на галузі за критерієм предмета і методу. З’ясовано, що предмет спортивного права
України перебуває у процесі трансформації, а коло суспільних відносин, що регулюються його
нормами, має тенденцію до збільшення. Це аргументовано: а) триваючою адаптацією
національного законодавства України до принципів і стандартів Європейського Союзу;
б) поступовим заміщенням рекомендаційних правил міжнародних спортивних організацій
єдиними міжнародними нормами; в) збільшенням ролі спорту у забезпеченні громадського
здоров’я. Підкреслено, що у предметі спортивного права України зазвичай не виділяється окрема
група медико-правових відносин.
Запропоновано класифікувати медико-правові відносини у спортивному праві за
різноманітними критеріями. За метою правового впливу – на: а) регулятивні; б) правоохоронні. За
спрямуванням – на: а) внутрішні організаційні; б) відносини, що стосуються медичних прав і
обов’язків фізичних осіб у сфері спорту; в) медико-деліктні відносини; г) відносини щодо
медичного страхування; ґ) відносини щодо фізичної реабілітації; д) зовнішні організаційні
відносини. За суб’єктами – на: а) відносини між фізичними особами та медичними працівниками;
б) відносини між фізичними особами та юридичними особами; в) відносини між юридичними
особами. За вектором взаємодії суб’єктів – на: а) вертикальні; б) горизонтальні. За сутністю – на:
а) матеріальні; б) процесуальні. Наголошено, що вибір того чи іншого критерію для класифікації
медико-правових відносин у спортивному праві України залежить від того, що саме вкладає
дослідник у розуміння спортивного права та його предмета.
Підтримано наукову позицію щодо систематизації спортивного права для більш
ефективного застосовування норм і чіткого окреслення предмета правового регулювання.
Зроблено висновок про складність класифікації медико-правових відносин у спортивному праві
України через розмаїтість підходів до його сутності. The article reveals the problematic aspects of classification of medical and legal
relations in sports law of Ukraine. Attention is drawn to the inconsistency with the current conditions of
the widespread in scientific circles division of law into branches by the criterion of subject matter and
method. It is found that the subject matter of sports law of Ukraine is in the process of transformation,
and the range of social relations regulated by its norms tends to grow. This is substantiated by: a) the
ongoing adaptation of Ukraine's national legislation to the principles and standards of the European
Union; b) the gradual replacement of the recommendatory rules of international sports organizations by
uniform international standards; c) the increasing role of sport in ensuring public health. It is emphasized
that the subject matter of sports law in Ukraine usually does not distinguish a separate group of medical
and legal relations.
It is proposed to classify medical and legal relations in sports law according to various criteria.
By the purpose of legal influence: a) regulatory; b) law enforcement. By direction: a) internal
organizational; b) relations relating to medical rights and obligations of individuals in the field of sports;
c) medical tort relations; d) relations on health insurance; e) relations on physical rehabilitation;
f) external organizational relations. By subjects: a) relations between individuals and medical
professionals; b) relations between individuals and legal entities; c) relations between legal entities. By
the vector of interaction between subjects: a) vertical and b) horizontal. By nature: a) material and
b) procedural. It is underlined that the choice of a particular criterion for classification of medical and
legal relations in sports law of Ukraine depends on what the researcher puts into understanding sports law
and its subject matter.
