Abstract:
The article highlights the issue of the concept and essence of martial law as an emergency legal
regime, the understanding of the concept of legal regime, as well as characteristic features, features of the
introduction and restrictions, as a result of the onset of this legal regime of martial law.
The positions of scientists regarding the understanding of the concept of legal regime were
analyzed and it was found that scientists often equate the concepts of legal regime and legal regulation.
Also, during the research, it was determined that today the legal basis for restricting human rights and
freedoms due to martial law is the following normative legal acts: the Constitution of Ukraine, the Law of
Ukraine "On the Legal Regime of Martial Law", the Decree of the President of Ukraine "On the
Introduction of Martial Law in Ukraine".
It was determined that the legal regime of martial law is a legal regime that is introduced in
exceptional circumstances that pose a threat to the integrity of the state, a threat to the normal life of
society.
It was emphasized that the introduction of martial law should in no way affect the basic rights of
citizens, that the rights approved by the Constitution are limited only to those rights that theoretically can
increase the negative consequences of martial law, which are clearly enshrined in the Constitution. It was
determined that the guarantee of protection of human rights and freedoms, especially in the conditions of
martial law, should be provided not only by laws, but also by bodies and institutions that exercise control
over entities that directly exercise such restriction of rights within the framework of the law.
The conclusion concluded that the introduction of the legal regime of martial law must comply
with the principles of state, social necessity, objectivity, expediency and responsibility for possible
consequences for the state and society, because regardless of the introduction of the legal regime of
martial law, a person remains the highest social value in the state and those restrictions defined by the
legislator cannot be the basis for illegal behavior in relation to a person.
У статті висвітлено питання щодо поняття та сутності воєнного стану
як надзвичайного правового режиму, розуміння поняття правового режиму, а також характерні
ознаки, особливості введення та обмеження, внаслідок настання цього правового режиму воєнного
стану. Проаналізовано позиції вчених, щодо розуміння поняття правового режиму та виявлено, що
науковці часто ототожнюють поняття правового режиму та правового регулювання. Також в ході
дослідження було детерміновано, що на сьогодні правовою основою обмеження прав та свобод
людини через воєнний стан є наступні нормативно-правові акти: Конституція України, Закон
України «Про правовий режим воєнного стану», Указ Президента України «Про введення
воєнного стану в Україні».
Визначено, що правовий режим воєнного стану – це правовий режим який
запроваджується у виключних обставинах, що становлять загрозу цілісності держави, загрозу
нормальному життю суспільству. Акцентовано на тому, що запровадження воєнного стану
жодним чином не повинно впливати на базові права громадян, що затвердженні Конституцією та обмежуються права лише ті, які теоретично можуть посилити негативні наслідки воєнного стану,
які чітко закріплені в Конституції. Визначено, що гарантією захисту прав і свобод людини,
особливо в умовах воєнного стану, повинні виступати не лише закони, а й органи та установи, що
здійснюють контроль за суб’єктами, які безпосередньо здійснюють таке обмеження прав в рамках
закону.
У висновку підсумовано, що, введення правового режиму воєнного стану має відповідати
принципам державної, суспільної необхідності, об’єктивності, доцільності та відповідальності за
можливі наслідки для держави та суспільства адже не зважаючи на введення правового режиму
воєнного стану людина залишається найвищою соціальною цінністю в державі та ті обмеження,
що визначені законодавцем не можуть бути підставою для протиправної поведінки відносно людини.
