Abstract:
The article deals with the definition of the methodological basis for the study of the
problems of public use by criminal police units in combating crime. Based on the analysis and
generalization of works of domestic and foreign scholars who developed the methodology of legal
research, including in the theory of operational and investigative activities, the author stated their
debatability and importance for learning about various aspects of public use by criminal police units in combating crime.
The author has noted that in the modern scientific literature, along with research methods, modern methodological approaches are involved in cognitive tools as a structural element of the methodology of general theory of law, as well as the principles of scientific knowledge as its basic system-forming element.
Стаття присвячена визначенню методологічних основ дослідження проблем
використання громадськості підрозділами кримінальної поліції під час протидії злочинам. Автор
за результатами проведеного аналізу та узагальнення праць вітчизняних і зарубіжних вчених, які
розробляли питання методології правових досліджень, у тому числі в теорії оперативнорозшукової діяльності, констатував їх дискусійність і значимість для пізнання різних аспектів
використання громадськості підрозділами кримінальної поліції під час протидії злочинності.
Зазначається, що у сучасній науковій літературі поряд із методами дослідження до
пізнавального інструментарію залученні сучасні методологічні підходи як структурний елемент
методології загальної теорії права, а також принципи наукового пізнання як її базовий
системоутворюючий елемент.
Вибір автором методології дослідження проблем використання громадськості підрозділами
кримінальної поліції під час протидії злочинам, насамперед, обумовлений парадигмою
соціологізму, що орієнтує на з’ясування залежності державно-правових, а також соціальноправових явищ і процесів від сучасного стану розвитку громадянського суспільства в цілому,
криміналізації населення, а також обумовлені світоглядною позицією людиноцентризму в
суспільстві та державі.
Обґрунтовано висновок про те, що концептуальність наукового дослідження проблем
використання громадськості підрозділами кримінальної поліції під час протидії злочинам своєю
неспростовністю забезпечать такі принципи пізнання соціальних явищ, правових та інших
відносин, які виникають у оперативно-розшуковій діяльності щодо протидії злочинності, як об’єктивність, всебічність й повнота, історизм, детермінізм, принцип діалектичного розвитку, єдності теорії та практики оперативно-розшукової діяльності тощо. З огляду на складність предмета дослідження обґрунтовано необхідність використання загальнонаукових формальнологічних методів аналізу та синтезу, індукції та дедукції, системно-структурного та моделювання; спеціально-юридичного, компаративістського, соціологічних, статистичних методів на основі комплексного та аксіологічного підходів тощо.
