Abstract:
In Ukraine, the phenomenon of lobbying is outside the legislative field, despite the
general trend towards institutionalization of instruments for involving citizens in the national policies formation and implementation. The article analyses various approaches to the lobbying definition, compares the positions of scholars, and encyclopedic sources. As a result, the own concept is defined, as an activity of individuals or legal entities and/or their associations, aimed at representatives of public authorities, related persons, to influence certain actions or omissions in the rule-making process. Україні явище лобіювання знаходиться поза межами законодавчого
поля, незважаючи на загальну тенденцію до інституціоналізації інструментів залучення громадян до формування та реалізації національної політики. У статті аналізуються різні підходи до визначення лобізму, порівнюються позиції науковців, енциклопедичні джерела.
Таким чином, власне поняття визначається як діяльність фізичних чи юридичних осіб та/або їх об’єднань, спрямована на представників органів державної влади, пов’язаних осіб з метою впливу на певні дії чи бездіяльність у процесі законотворчості.
