Abstract:
The article examines the constitutional practice of normative regulation of the right to
professional legal assistance, enshrined in Art. 59 of the Constitution of Ukraine and in similar norms of
the constitutions of the states of continental Europe. The necessity of presenting the mentioned article in
the new edition is substantiated. It is determined that the right to professional legal assistance, which is enshrined in Art. 59 of the Constitution of Ukraine, is one of the inalienable human rights, which provides a state-guaranteed opportunity for any person to receive assistance in legal matters in the amount and forms which is needed. It is noted that the right to professional legal assistance in various formulations
and volumes is reflected in the constitutions of Andorra, Azerbaijan, Belarus, Belgium, Armenia, the Netherlands, Serbia, Slovakia, the Czech Republic, Montenegro and Switzerland. In other European countries such right is regulated at the level of sectoral legislation. The expediency of separating the
provisions on the free choice of each defender of their rights and freedoms in an independent part of Art.
59 of the Constitution of Ukraine and supplement it with provisions on the prohibition to influence a person in any way when choosing a lawyer, as well as the prohibition to interfere with the lawyer in his / her activities to provide the legal assistance, is substantiated. У статті досліджена конституційна практика нормативного регулювання права
на професійну правничу допомогу, закріпленого у ст. 59 Конституції України та в аналогічних
нормах конституцій держав континентальної Європи. Обґрунтована необхідність викладення
зазначеної статті у новій редакції.
Визначено, що право на професійну правничу допомогу, яке закріплене в ст. 59
Конституції України, є одним із невід’ємних прав людини, що передбачає гарантовану державою
можливість будь-якій особі незалежно від характеру її правовідносин з державними органами,
органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, юридичними та фізичними особами,
вільно, без неправомірних обмежень, отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах,
як вона того потребує.
Запропоновано перше речення ст. 59 Конституції України посилити словом
«гарантується», що, на нашу думку, підкреслить не тільки конституційно-правовий обов’язок
держави, а й буде сприяти дотриманню взятих Україною міжнародно-правових зобов’язань
відповідно до положень норм Загальної декларації прав людини, Конвенції про захист прав
людини і основоположних свобод, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права тощо.
Наголошено, що право на професійну правничу допомогу є єдиним правом людини в
розділі II «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» Конституції України, в якому в ст.
59 здійснена заміна слова «правова» на словосполучення «професійна правнича», що не можна
визнати вдалим порівняно з попереднім визначенням цього слова.
Зазначено, що право на професійну правничу допомогу в різних формулюваннях та обсягах
знайшло своє відображення в конституціях Андорри, Азербайджану, Білорусі, Бельгії, Вірменії,
Нідерландів, Сербії, Словаччини, Чехії, Чорногорії і Швейцарії. В інших європейських державах
досліджуване право врегульоване на рівні галузевого законодавства.
Звернуто увагу на те, що крім права на професійну правничу допомогу в ст. 59 Конституції
України закріплено положення, що передбачає надання професійної правничої допомоги у
випадках, передбачених законом, на безоплатній основі. Такий підхід застосовано і в
законодавстві Азербайджану, Албанії, Андорри, Вірменії, Нідерландів, Сербії, Чорногорії і
Швейцарії.
Обґрунтовано доцільність виокремити положення про вільний вибір кожним захисника
своїх прав і свобод в самостійну частину ст. 59 Конституції України та доповнити її положенням про заборону будь-яким чином впливати на особу при виборі нею захисника, а також про заборону перешкоджати захиснику в його діяльності з надання юридичної допомоги. Запропоновано, враховуючи європейський досвід конституційно-правового регулювання права на професійну правничу допомогу, положення ст. 59 Конституції України викласти в такій редакції: "Кожному гарантується право на отримання юридичної допомоги. У випадках,
передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав і свобод. Забороняється будь-яким чином впливати на особу при виборі нею захисника та перешкоджати захиснику в його діяльності з надання юридичної допомоги".
