Abstract:
У статті наголошено, що цивільно-правові відносини в туристичній діяльності в Україні врегульовані низкою нормативно-правових актів, попри те з початком розвитку туризму мають місце різноманітні незаконні дії. Слідчій практиці відома достатня кількість правопорушень, пов’язаних із туристичною діяльністю або вчинених під прикриттям туризму. Однак правильно розібратися в криміналістичній суті вчиненого діяння можна лише за певних умов. Акцентовано, що слідчий повинен мати уявлення про типові криміналістично значущі риси різних видів злочинної діяльності, а також уміти цілеспрямовано виявляти необхідну для цього криміналістичну інформацію в кожному конкретному кримінальному правопорушенні. Істотну допомогу в цьому надає класифікація злочинів, без якої побудувати систему окремих криміналістичних методик вельми складно. Розглянуто проблемні питання, пов’язані з визначенням та змістом криміналістичної класифікації, проведено порівняльний аналіз поглядів щодо сутності кримінально-правової та криміналістичної класифікації злочинів, розглянуто їх співвідношення. На основі вивчення судової практики систематизовано злочини у сфері туристичної діяльності. Розроблено їх криміналістичну класифікацію, що охоплює родовий об’єкт посягань, найбільш поширені злочинні схеми й технології.
