Abstract:
Здійснено дослідження ролі судового прецеденту в системі права Європейського Союзу та України, а також розкрито правову характеристику судового прецеденту у правовій системі України. З 2006 року українським законодавством офіційно визнано практику ЄСПЛ з його прецедентами правовим джерелом України. Доказом обґрунтування точки зору стосовно визнання судового прецеденту в якості джерела національного права можна визнати Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», положеннями статті 17 котрого визначено, що «суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права». Оскільки ЄКПЛ зі своїми основними протоколами постає правовим джерелом України, а тому офіційне тлумачення, сформульоване ЄСПЛ, має обов’язковий задля вітчизняного правозастосовувача характер. Так, ми маємо всі підстави сьогодні казати про те, що, визнавши ЄКПЛ, українська правова система розпочала своє знайомство з прецедентним правом.
Description:
The article deals with review of the nature of judicial precedent of the European Court of Human Rights for Ukraine. In the article a study of the role of judicial precedent in the system of law of the European Union and Ukraine was conducted, and also the legal characteristics of judicial precedent in the legal system of Ukraine were disclosed. It is also noted in the article, that since 2006, Ukrainian legislation officially recognized the case law of the European Court of Human Rights with its precedents as a legal source of Ukraine. The grounding of the point of view concerning the recognition of judicial precedent as a source of national law can be proved by the Law of Ukraine «On Enforcement of Judgments and Application of the Practice of the European Court of Human Rights», the Article 17 of which define, that «courts apply the Convention and the Court practice as a source of law while examining cases». The article also analyzed different views of legal scholars concerning the above-mentioned issue. Thus, the author of the article divided their views into three categories-groups, which are divided into
those who support the legislator’s opinion on the acceptance of the ECHR’s practice as a legal source, those who believe that the practice of the ECHR is only a source of interpretation, as well as those who deny considering court practice as a legal source at all. As a result of the article, it is determined that since the ECHR with its main protocols acts as a legal source for Ukraine, and therefore the official interpretation, formulated by the ECHR, is binding for the domestic law enforcer. Yes, we have every reason to say today that by recognizing the ECHR, the Ukrainian legal system began its acquaintance with the case law.
