Короткий опис(реферат):
В основі кожної правової системи лежать міфи. Деякі правові міфи можуть впливати на
розвиток кількох суспільств, причому навіть після смерті суспільства, що їх породило. Кодекс
Хаммурапі та римське право – найбільш відомі правові міфи, які пережили свій час, вони
сприймалися як взірець послідовності, логічності та справедливості. А ось закони Мойсея не стали
основою права християнських народів, бо в плані досконалості вони поступалися римським
юридичним нормам.
Різновидом правового міфу є вчення про природне право. Хоча це суто інтелектуальна
доктрина, а не юридичний документ, воно суттєво вплинуло на національне законодавство різних
країн. Природа байдужа до людини, і з неї жодних прав та жодної моралі не випливає. Але ми самі
можемо бути не байдужими один до одного, а тому люди вигадують моральні та правові міфи
задля того, щоби почуватись у цьому світі комфортно, і забезпечувати найбільш ефективну
взаємодію. Якщо при цьому ми будемо посилатись не на богів, а на природу, і знайдуться люди,
які в це повірять, то нехай це буде «природне право», хоча природа має до такого права
відношення не більше, ніж боги Вавилонії – до законів Хаммурапі. Втім, незважаючи на те, що
вчення про природне право не має фактичного підтвердження і теоретично вразливе з
філософської точки зору, доктрина про природне право дає ефективні орієнтири для співпраці, у
тому числі – на міжнародному рівні.
Сьогодні людство змушене ставити в основу свого існування єдність, яка можлива лише за
умови визнання всіма учасниками міжнародної взаємодії певної базової системи цінностей,
простору загальних смислів, прийнятних для різних типів мислення. Правові міфи – не єдиний,
але доволі дієвий засіб для міжнародного співробітництва, а формування такого міфологічного
простору смислів є важливим завданням сучасності.
Суть розробки, основні результати:
Myths are lying in the essence of
every legal system. Some legal myths can affect the development of several societies, even after the death
of the society that gave rise to them. The Code of Hammurabi and Roman law are the most famous legal
myths that have survived, they were perceived as a model of consistency, logic and justice. However, the
laws of Moses did not become the basis of the law of Christian nations, because, in terms of perfection,
they were inferior to Roman law.
One kind of legal myth is natural law theory. Although it is a purely intellectual doctrine and not a
legal document, it has significantly affected the national legislation of different countries. Nature is
indifferent to human, and no rights or morals follow from it. But we ourselves may not be indifferent to
each other, hence people invent moral and legal myths in order to feel comfortable in this world and
ensure the most effective interaction. If we do not refer to the gods, but to nature, and there are people
who believe in it, then let it be a «natural right», although nature has to do with this right no more than the
gods of Babylon to the laws of Hammurabi. Despite the fact that it has no factual evidence and is
theoretically vulnerable from a philosophical point of view, the doctrine of natural law provides effective
guidelines for cooperation, including at the international level.
Nowadays, humanity is forced to base its unity, which is possible only if all participants in
international cooperation recognize a certain generic system of values, a space of common meanings
accepted for different types of thinking. Legal myths are not the only, but quite effective means of
international cooperation, and the formation of such a mythological space of meanings is an important
task of today.