Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/10081
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorНеклеса, О.-
dc.contributor.authorЮр’єв, Д.-
dc.date.accessioned2022-10-28T13:29:56Z-
dc.date.available2022-10-28T13:29:56Z-
dc.date.issued2022-
dc.identifier.citationНеклеса О. Особливості документування кримінальних правопорушень із самовільного зайняття земельної ділянки / О. Неклеса, Д. Юр’єв // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2022. - № 1 (116). – С. 334-340uk_UA
dc.identifier.urihttps://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/10081-
dc.description.abstractЗазначено, що самовільне зайняття земельної ділянки, а також будівництво на такій ділянці є досить поширеним видом кримінального правопорушення проти власності, за вчинення якого шостим розділом Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність (ст. 197-1 КК України). Акцентовано на тому, що у 2007 році з метою вдосконалення системи державного управління земельними ресурсами, контролю за їх використанням та охороною Верховною Радою України було ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки» (далі – Закон). Надано увагу тому, що метою внесення змін до чинного Кримінального кодексу України стало посилення відповідальності за порушення земельного законодавства як на території населеного пункту, так і за його межами, оскільки ефективність застосування санкцій за самовільне зайняття земельної ділянки, передбачених лише Кодексом України про адміністративні правопорушення, була низькою, а цей вид правопорушення набував все більшого поширення, оскільки особа розуміла, що за самовільне будівництво або зайняття ділянки землі понесе адміністративне стягнення у вигляді штрафу, бо іншої відповідальності не було передбачено. Вказано на неможливості реально вплинути на таку негативну тенденцію лише адміністративними заходами реагування. Наголошено, що адміністративна відповідальність, яка передбачена сьогодні ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, також не зупиняє правопорушників від протиправних дій, адже сума штрафу є недостатньо економічно обґрунтованою для сьогодення та доступна для суб’єктів правопорушення. Провідним аспектом Закону стало встановлення кримінальної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки, тобто за будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки до виникнення права власності чи права користування нею, а саме до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації, якщо це завдало великої шкоди державі, підприємствам, установам або окремим громадянам. Наведено статистику обвинувальних вироків за вказаною категорією кримінальних правопорушень та алгоритм дій слідчого, оперуповноваженого, прокурора щодо збору речових доказів у кримінальних провадженнях за фактами самовільного зайняття земельних ділянок шляхом посіву сільськогосподарських культур.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherДДУВСuk_UA
dc.subjectдокументуванняuk_UA
dc.subjectдоказуванняuk_UA
dc.subjectсамовільне зайняття земельної ділянкиuk_UA
dc.subjectтиповий алгоритмuk_UA
dc.titleОсобливості документування кримінальних правопорушень із самовільного зайняття земельної ділянкиuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2022. - № 1 (116)
Наукові статті
НАУКОВІ СТАТТІ кп
Неклеса Олександр Вікторович
Юр’єв Денис Сергійович

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
49.pdf1,32 MBAdobe PDFЕскіз
Переглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.