До питання про доцільність позбавлення громадянства за вчинення злочинів проти держави

Abstract

28 червня 1996 року після тривалих обговорень, порівняних із справжніми баталіями, Верховною Радою України було прийнято Конституцію України. До сьогодні вона є чи не найбільш демократичною серед конституцій держав світу. На основі Конституції приймаються загальні закони, а в їх розвиток приймаються спеціальні закони та підзаконні нормативно-правові акти. Це є класичною структурою. Стосовно піднятої теми Конституція України містить статтю 4 «В Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом». Очевидно, що цю норму було розроблено у розвиток норми статті 15 Загальної декларації прав людини 1948 року «кожна людина має право на громадянство...». У розвиток норми з наведеної вище статті 4 Конституції України було прийнято Закон України «Про громадянство України», який містить до 30 статей і перехідні положення. За положеннями статті 1 цього Закону громадянство це правовий зв’язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов’язках. Такі положення є класичними і зрозумілими. Питання виникає стосовно підстав позбавлення або втрати громадянства України через певні негативні дії особи. Сьогодні такі питання у звʼязку із агресивною війною Російської Федерації та її спільника республіки Білорусь проти України стали достатньо поширеними. Протягом останніх днів набули популярності і питання стосовно надання громадянства України громадянам держав-агресорів.