Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/10360
Title: | Neurons, networks and nexus |
Other Titles: | Нейрони, мережи та нексуси |
Authors: | Rahnfeld, M. Ранфельд, М. |
Citation: | Rahnfeld M. Neurons, networks and nexus / M. Rahnfeld // Philosophy, Economics and Law Review. – 2022. – Volume 2, no. 1. – Р. 54-75 |
Issue Date: | 2022 |
Publisher: | ДДУВС |
Keywords: | artificial neural networks Whitehead connectionism штучні нейронні мережі Вайтгед коннекціонізм |
Series/Report no.: | DOI: 10.31733/2786-491X-2022-1-54-75; |
Abstract: | The article discusses the problems of development of artificial neural networks (ANN) in the context of the methodology of AN Whitehead. The idea that nature itself controls the learning process boils down to pantheism or atheism from a theological point of view; because outside nature no other control mechanism is involved. On the other hand, assuming the existence of an expert, there is an approach different from ANN. It makes sense to reduce the notion of the expert not only to his systematic functions, but also to include in him additional human qualities that, if desired, could bring him closer to a personal God. The article is devoted to the consideration of software possibilities of connectionism for thinking process. The author argues that there are clear differences between the concept of Whitehead and ANN, because in the case of ANN is only about the most accurate and effective study of a goal, whatever it may be, while Whitehead deals with the aesthetic intensification of global contrasts. Gradual regulation of neuronal weights is only an expression of learning progress without any additional aspects. For Whitehead, overall weight distribution as an expression of aesthetic harmony would be crucial for the quality of communication, for example, based on the degree of entropy, but this does not play a role in the quality of ANN, measured solely by its ability to learn. In addition, self-determination or self- realization is irrelevant to neurons as opposed to real entities. But this is also a fundamental problem for Whitehead himself, as there is no meaningful application of these terms in the field of elementary processes. It is emphasized that the main feature of Whitehead’s ontology is that the world is a disjunctively diverse set that enters into a complex unity. The same applies to the flow of neuronal data: in a new neuron, data is inherited, processed and fed into subsequent neural processes, and so on. In a broader sense, creativity is inevitable in ANN processes, because if the speed of learning is too high, the convergence of the error function is no longer guaranteed; if the speed is too low, the number of required training runs can be very large. When adjusting the weights, it can happen that the optimization is stuck in the local minimum. The article discusses the problems of development of artificial neural networks (ANN) in the context of the methodology of AN Whitehead. The idea that nature itself controls the learning process boils down to pantheism or atheism from a theological point of view; because outside nature no other control mechanism is involved. On the other hand, assuming the existence of an expert, there is an approach different from ANN. It makes sense to reduce the notion of the expert not only to his systematic functions, but also to include in him additional human qualities that, if desired, could bring him closer to a personal God. The article is devoted to the consideration of software possibilities of connectionism for thinking process. The author argues that there are clear differences between the concept of Whitehead and ANN, because in the case of ANN is only about the most accurate and effective study of a goal, whatever it may be, while Whitehead deals with the aesthetic intensification of global contrasts. Gradual regulation of neuronal weights is only an expression of learning progress without any additional aspects. For Whitehead, overall weight distribution as an expression of aesthetic harmony would be crucial for the quality of communication, for example, based on the degree of entropy, but this does not play a role in the quality of ANN, measured solely by its ability to learn. In addition, self-determination or self-realization is irrelevant to neurons as opposed to real entities. But this is also a fundamental problem for Whitehead himself, as there is no meaningful application of these terms in the field of elementary processes. It is emphasized that the main feature of Whitehead’s ontology is that the world is a disjunctively diverse set that enters into a complex unity. The same applies to the flow of neuronal data: in a new neuron, data is inherited, processed and fed into subsequent neural processes, and so on. In a broader sense, creativity is inevitable in ANN processes, because if the speed of learning is too high, the convergence of the error function is no longer guaranteed; if the speed is too low, the number of required training runs can be very large. When adjusting the weights, it can happen that the optimization is stuck in the local minimum. |
Description: | В статті обговорюються проблеми розвитку штучних нейронних мереж (IШНМ) в контексті методології А.Н. Вайтгеда. Ідея про те, що сама природа контролює процес навчання, зводиться до пантеїзму чи атеїзму з теологічної точки зору; бо поза природою жоден інший механізм контролю не задіяний. З іншого боку, якщо припустити існування якогось експерта, є сутність, відмінна від ШНМ. Має сенс звести поняття експерта не лише до його систематичних функцій, а й включити в нього додаткові людські якості, які при бажанні могли б наблизити його до особистого Бога. Стаття присвячена розгляду програмних можливостей коннекціонізму для процесного мислення. Автор доводить, що між концепцією Вайтгеда і ШНМ є чіткі відмінності, оскільки у випадку ШНМ йдеться виключно про якомога точніше й ефективніше вивчення певної мети, якою б вона не була, тоді як Вайтгед займається естетичною інтенсифікацією контрастів глобального зв’язку. Поетапне регулювання ваг нейронів є лише виразом прогресу навчання без будь-яких додаткових аспектів. Для Вайтгеда загальний розподіл ваги як вираз естетичної гармонії мав би вирішальне значення для якості зв’язку, наприклад, на основі міри ентропії, але це не відіграє жодної ролі для якості ШНМ, яка вимірюється виключно її здатністю до навчання. Крім того, самовизначення або самореалізація не мають значення для нейронів на відміну від реальних сутностей. Але це також є фундаментальною проблемою для самого Вайтгеда, оскільки немає змістовного застосування цих термінів у сфері елементарних процесів. Наголошено, що основною рисою онтології Вайтгеда є те, що світ являє собою диз’юнктивно різноманітну безліч, яка вступає у складну єдність. Те саме стосується потоку даних нейронів: у новому нейроні дані успадковуються, переробляються та надходять у наступні нейронні процеси тощо. У більш широкому сенсі, творчість неминуча в процесах ШНМ, оскільки якщо швидкість навчання занадто велика, збіжність функції помилки більше не гарантується; якщо швидкість занадто мала, кількість необхідних тренувальних пробіжок може стати дуже великою. Під час коригування ваг може статися так, що оптимізація застрягне в локальному мінімумі. |
URI: | https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/10360 |
Appears in Collections: | Philosophy, Economics and Law Review. - 2022. - Volume 2, no. 1 |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.