Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/10365
Назва: Deep assumption
Інші назви: Глибокі припущення
Автори: Cobb, John B. jr.
Кобб, Джон Б.
Бібліографічний опис: Cobb, jr. John B. Deep assumption / John B. Cobb, jr. // Philosophy, Economics and Law Review. – 2022. – Volume 2, no. 1. – Р. 41-48
Дата публікації: 2022
Видавництво: ДДУВС
Ключові слова: strategy of understanding the world
multiculturalism
human attitude to the world
Whitehead
стратегія розуміння світу
мультикультуралізм
ставлення людини до світу
Вайтхед
Серія/номер: DOI: 10.31733/2786-491X-2022-1-41-48;
Короткий огляд (реферат): The author studies the practices of understanding the world in Western and Buddhist cultures on the basis of comparing the attitude to the reality of the world and the reality of the human person. The author believes that the scientific vision of the universe, which has become dominant in Europe and which has influenced the scientific revolution of modern times, offers great advantages in terms of technological development of mankind, but it ignores the spiritual needs of the individual. Therefore, the author considers the synthesis of both traditions as a necessary prerequisite for overcoming the current worldview crisis. The article is devoted to the study of strategies for understanding the world in the European and Indian traditions. The author believes that the great simplification of understanding, which is associated with thinking or material substances in relative motion, has allowed the natural sciences to move forward quickly. But if the world consists of matter in motion, human goals play no role in explaining what is happening, and therefore people are not responsible for what they do. In contrast, in the East, particularly in India, thinkers paid more attention to discovering the essence of man and his attitude to the world. The author argues that human reality is such that people everywhere, even in the Indo-European world, live by stories. They can be pure myth or pure history or a mixture of both. In science, the only object of study is effective reason. Indo-European culture does not value for the purposes of cognition any sensory experience, except sight, because the data of any other sense organ do not fit into the world of matter. It is emphasized that science and philosophy, which are so arbitrary in the choice of empirical data and so committed to ideas for which there is no evidence, should not be considered the last word of those who truly love wisdom. Modern researchers should encourage thinking that is less closed in both science and philosophy.
Опис: Автором здійснено дослідження практик осягнення світу в західній та буддійській культурах на основі порівняння ставлення до реальності світу та реальності людської особистості. Автор вважає, що наукове бачення універсуму, яке стало домінувати в Європі, та яке вплинуло на наукову революцію Нового часу, дає величезні переваги в тому, що стосується технологічного розвитку людства, але при цьому воно залишає поза увагою духовні запити особистості. Тому синтез обох традицій автор розглядає як необхідну передумову для виходу з сучасної світоглядної кризи. Стаття присвячена дослідженню стратегій розуміння світу в європейській та індійській традиціях. Автор вважає, що величезне спрощення розуміння, яке пов’язане з мисленням або матеріальними речовинами у відносному русі, дозволило природничим наукам швидко просунутися вперед. Але якщо світ складається з мате рії в русі, людські цілі не грають жодної ролі в поясненні того, що відбувається, і, отже, люди не несуть відповідальності за те, що вони роблять. На противагу цьому, на Сході, зокрема, в Індії, мислителі більше уваги приділяли виявленню сутності людини та її ставленню до світу. Автор доводить, що людська реальність така, що люди всюди, навіть в індоєвропейському світі живуть історіями. Вони можуть бути чистим міфом або чистою історією або їхньою сумішшю. В науці ж єдиним об’єктом вивчення є дієві причини. Індоєвропейська культура не цінує для цілей пізнання жодного чуттєвого досвіду, крім зору, тому, що дані жодного іншого органу чуття не вписуються у світ речовин. Наголошено, що наука і філософія, які настільки довільні у виборі емпіричних даних і настільки віддані ідеям, для яких немає доказів, не повинні вважатися останнім словом тим, хто справді любить мудрість. Сучасні дослідники повинні заохочувати мислення, менш закрите як у науці, так і у філософії.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/10365
Розташовується у зібраннях:Philosophy, Economics and Law Review. - 2022. - Volume 2, no. 1

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
4.pdf848,05 kBAdobe PDFЕскіз
Переглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.