Організаційно-правові основи неолімпійського спорту

Abstract

Спорт існує з людиною протягом усього його життя і в історичному плані. Розвиток олімпійських ігор та неолімпійського спорту відбувався приблизно одночасно. Комплексний характер Олімпійських ігор з можливістю задоволення уподобань широкої глядацької аудиторії, універсальність принципів Олімпізму, які перевірені у сприятливі та кризові періоди – все це стимулювало становлення неолімпійського спорту як складової міжнародного спортивного руху. Поширення і масовість здорового способу життя розпочалась у ХХ ст., приблизно після Першої світової війни, спочатку зі спортивних організацій при школах, так і спортивних ігор для підлітків, дітей та молодих людей. Так спорт став елементом, як поширювався за межі регіонів вивели види неолімпійських ігр в популярні варіанти фізичного розвитку. За різними джерелами, сьогодні налічується близько 3500 видів рухової активності, значна частина з яких вже має статус «вид спорту» або в перспективі може його отримати. Цей показник у 70 разів перевищує кількість видів спорту, що входять до програм Олімпійських ігор. І кількість осіб, які приділяють увагу саме видам спорту, які підлягають цій категорії значно вища за осіб- представників Олімпійських дисциплін. Обумовлено це тим, що не у всіх є можливість потрапити до олімпійської програми; поява актуальності спорту і його розуміння його важливості для багатогранного розвитку людини; що спорт також виступає як елемент культурної спадщини народу і їх глобалізація.