Концептуальні засади презентації канона жіночої тілесності: контекст війни

Abstract

У статті розглянуто концептуальні засади дослідження жіночої тілесності, що презентована у віртуальному просторі в умовах російсько-української війни. Засадничими теоретичними положеннями в роботі є ідеї М. Фуко про тіло та сексуальність, дискурсивну владу та біовладу, як сучасну її форму. Канон тілесності презентуються на основі двох основних типів дискурсивної влади. Перша – дисципліноване тіло, «слухняне тіло», функціонування якого не визначається більше зовнішніми правилами владної регуляції. Друга – тіло, пронизане механікою «живого». Відтак, жіноча тілесність маргіналізованою, адже не належить собі, а підпорядкована дискурсивній владі. Евристично значущими є ідеї А. Френка, що додають до запропонованих рис канону тілесності пояснення інституційного та комунікативного характеру, що надає змогу зафіксувати знакові змісти наративу тілесності у віртуальному просторі в умовах гібридної війни та мілітаризації. The article examines the conceptual foundations of the study of female physicality, which is presented in the virtual space in the conditions of the Russian-Ukrainian war. It is noted that war takes place in two spaces: objective and virtual. The latter has significant advantages in view of the possibilities of visualization and reproduction of events in real time. The reality of war shapes a visual narrative that undermines issues of gender equality and temporality. The canon of female corporeality is examined from the standpoint of the concept of "discursive power" by M. Foucault. The main theoretical positions in the work are the scientist's ideas about the body and sexuality, discursive power and biopower, as its modern form. The first is a disciplined organism, an "obedient organism", the functioning of which is no longer determined by external rules of authoritative regulation and subordination, but by more intensive norms of self-regulation, self-management and self-control. The second is a body imbued with the mechanics of the "living". The phenomenon of the body and bodily practices of subjectivity is analyzed by M. Foucault on the example of different levels of functioning of reality - not only penitentiary practices of supervision and punishment, but also on the example of the analysis of language, text, medical practices, and practices of sexuality. Heuristically significant are the ideas of A. Frank, who adds to the proposed signs of the canon of corporeality an explanation of an institutional and communicative nature, which makes it possible to record the symbolic content of the narrative of corporeality in virtual space in the conditions of hybrid war and militarization. It has been noted that the canon of female physicality appears as a discursive practice that fixes the cultural situation with a standard set of cultural meanings. The viewer consumes visual content and is included in the situation of bodily "living" the text.