Забезпечення права на приватне життя засуджених до позбавлення волі та осіб, узятих під варту: таємниця кореспонденції

Abstract

Розглянуто стан дотримання права поваги на приватне життя в частині таємниці кореспонденції (листування) осіб, телеграфних розмов засуджених до позбавлення волі та осіб, взятих під варту, на підставі аналізу вітчизняних нормативно-правових актів, стандартів поводження із засудженими, практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) та адміністративної практики звернення до суду у зв’язку з незаконними діями установ виконання покарань щодо порушення таємниці листування таких осіб. Наведено приклади порушення права на приватність листування такої категорії осіб, зокрема, з тими адресатами, які визначені в законі як виключні випадки, за яких не допускається перегляд кореспонденції, та проаналізовано відповідну практику ЄСПЛ щодо констатації порушення Україною ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно перегляду кореспонденції осіб, які тримаються під вартою, як під час досудового тримання під вартою, так і протягом відбування покарання за вироком суду. Уточнено зміст поняття «інші відповідні органи міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна» в контексті збереження таємниці листування осіб, які відбувають покарання у виправних колоніях, та/або осіб, взятих під варту, з відповідними установами та зроблено висновок, що буквальне тлумачення термінологічного звороту «інші відповідні органи міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна» дозволяє вести мову виключно про відповідні органи міжнародних міжурядових організацій. А отже, приписи відповідної норми не поширюються на будь-які міжнародні неурядові організації у сфері захисту прав людини, навіть і ті, що мають консультативний статус при відповідних міждержавних організаціях. The article is focused on the state of observance of the right to respect for private life in terms of secrecy of correspondence of persons, telegraphic conversations of persons sentenced to imprisonment and persons taken into custody based on the analysis of Ukrainian normative legal acts, standards of treatment of prisoners, ECHR case law and administrative practice of applying to court in connection with illegal actions of penitentiary institutions regarding violation of the secrecy of correspondence of such persons. The article provides examples of violations of the right to privacy of correspondence of this category of persons, in particular, with those addressees who are defined in the law as exceptional cases in which it is not allowed to review correspondence, and analyzes the relevant ECHR case law on the statement of violation by Ukraine of Article 8 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms regarding the review of correspondence of persons in custody, both during pre-trial custody and during the serving of a sentence under a court sentence. The article clarifies the meaning of the «other relevant bodies of international organizations of which Ukraine is a member or participant» concept in the context of maintaining the secrecy of correspondence of persons serving sentences in correctional facilities and/or persons taken into custody with the relevant institutions and concludes that a literal interpretation of the «other relevant bodies of international organizations of which Ukraine is a member or participant» terminological construction allows speaking exclusively about the relevant bodies of international intergovernmental organizations. Accordingly, the regulations of the relevant provision do not apply to any international non-governmental organizations in the field of human rights protection, even those that have consultative status with relevant intergovernmental organizations.