Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/12275
Title: | «Мова ворожнечі» в українському та англійському онлайн-дискурсах |
Other Titles: | «Hate speech» in Ukrainian and English online discourse |
Authors: | Ярош, Анна Yarosh., Anna |
Citation: | Ярош А. «Мова ворожнечі» в українському та англійському онлайн-дискурсах / А. Ярош // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2023. - № 4 (125). – С. 238-245 |
Issue Date: | 2023 |
Publisher: | ДДУВС |
Keywords: | мова ворожнечі онлайн-дискурс лінгвістичні засоби нетерпимість дискримінація розпалювання ворожнечі hate speech online discourse the linguistic means intolerance discrimination inciting enmity |
Abstract: | Дослідження полягає в аналізі лінгвістичних засобів вираження «мови ворожнечі» на прикладах українського та англійського онлайн-дискурсу. Наукова новизна полягає в тому, що це дослідження є одним із перших, в якому комплексно проаналізовано лінгвістичні вияви «мови ворожнечі» як в українському, так і англійському онлайн-дискурсі. У статті розглянуто наявні дефініції поняття «мова ворожнечі» як в законодавстві, так і в працях лінгвістів. Визначено, що головною ознакою риторики ворожнечі є диференціювання людей на «своїх» та «чужих». Проаналізовано лінгвістичні засоби виявів «мови ворожнечі» на прикладах українського та англійського онлайн-дискурсу. Визначено спільні та відмінні риси у виявах «мови ворожнечі» в онлайн-дискурсі. Серед спільних рис можна виділити: прямі або завуальовані заклики до насильства та дискримінації; твердження про кримінальність та неповноцінність тієї чи іншої релігійної чи етнічної групи (використання нетолерантних слів, слів-ярликів); створення негативного образу етнічної, релігійної чи певної соціальної групи, згадування у принизливому, образливому контексті (використання нетолерантних слів, слів з негативною конотацією, негативно забарвлених емоційних епітетів); поділ на «Ми-групу» і «Вони-групу» (використання конструкцій протиставлення і порівняння, яскравих прикметників із позитивним і негативним значенням, де «ми» – завжди позитивні, а «вони» – навпаки, негативні). Серед відмінних рис, зважаючи на проаналізований матеріал, можна зазначити, що в англійському онлайн-дискурсі більше виявів «мови ворожнечі», що ґрунтуються на расовій нетерпимості. Перспективи подальших досліджень вбачаються в узагальненні особливостей здійснення лінгвістичного дослідження, зважаючи на специфіку «мови ворожнечі» як українського, так і анлійського онлайн-дискурсу. The purpose of the study is to analyze the linguistic means of expressing of “hate speech” using the examples of Ukrainian and English online discourse. The scientific novelty lies in the fact that this study is one of the first in which the linguistic means of expressing of “hate speech” in both Ukrainian and English online discourse are comprehensively analyzed. The article reviews the existing definitions of “hate speech” both in legislation and in the works of linguists. It is determined that the main feature of the rhetoric of enmity is the differentiation of people into “own” and “strangers”. The linguistic means of expressing of “hate speech” are analyzed using the examples of Ukrainian and English online discourse. The common and distinctive features in the linguistic means of expressing of “hate speech” in online discourse are highlighted. The common features include: direct and hidden appeals to violence and discrimination; statements about the criminality and inferiority of one or another religious or ethnic group (using of intolerant words, shortcut words); creating of a negative image of an ethnic, religious or certain social group, mentioning it in a humiliating, abusive context (using of intolerant words, words with negative connotations, negatively colored emotional epithets); division into “We-group” and “They-group” (using of constructions of opposition and comparison, vivid adjectives with positive and negative meaning, where “we” are always positive and “they” are, on the contrary, negative). Among the distinguishing features, based on the analyzed material, it can be noted that in English online discourse there are more expressions of “hate speech” based on racial intolerance. The prospects of further research can be seen in the generalization of the peculiarities of linguistic research, taking into account the specificity of “hate speech” of both Ukrainian and English online discourse. |
URI: | https://doi.org/10.31733/2078-3566-2023-4-238-245 https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/12275 |
Appears in Collections: | Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2023. – № 4 (125) Наукові статті |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.