Організаційні проблеми реалізації принципу змагальності в кримінальному процесі

Abstract

Досліджено організаційні проблеми, що заважають реалізації принципу змагальності у кримінальному процесі та пошуку шляхів їх вирішення. У ході проведеного аналізу виокремлено організаційні проблеми, що впливають на ефективність функціонування принципу змагальності у кримінальному процесі: невідповідність чисельності прокурорів тим цілям, котрі поставила перед ними кримінальна процесуальна реформа; невідповідність чисельності адвокатів поставленим перед інститутом адвокатури цілям; мала чисельності адвокатів у системі безоплатної правової допомоги (далі – БПД); фінансування адвокатів у системі БПД виключно за рахунок держави; «співпраця» адвокатів за призначенням зі слідчими та прокурорами. Задля вирішення організаційних проблем реалізації принципу змагальності у кримінальному процесі запропоновано: переглянути існуюче обмеження на штатну чисельність прокурорів в органах прокуратури в бік її збільшення в межах визначеної чисельності працівників органів прокуратури; запровадити спрощені правила щодо прийняття в адвокатуру студентів профільних ВНЗ, яким після проходження навчання буде забезпечено можливість стати помічниками діючих адвокатів під керівництвом Національної асоціації адвокатів України; заохочувати адвокатів, які беруть до себе помічниками «вчорашніх» випускників зі списку ВНЗ, з якими співпрацює Національна асоціація адвокатів України; переглянути суми виплат адвокатам, які надають правничу допомогу в системі БПД з тим, щоб були враховані реальні витрати часу адвокатом і оплаті підлягали усі види виконаної ним роботи; дозволити адвокатам надавати безоплатну вторинну правову допомогу без будь-яких конкурсів, додаткових тестувань та перевірок; створити юридичну особу публічного права (Фонд правової допомоги), котра буде заснована державою, але управлятиметься незалежно від неї адвокатською спільнотою та фінансуватиметься державою й зовнішніми донорами і спонсорами, у тому числі приватним сектором; реформувати механізм здійснення захисту за призначенням; сприяти підвищенню професійної етики та відповідальності адвокатів. The article is devoted to the study of organizational problems which impede the implementation of the adversarial principle in criminal procedure and the search for ways to resolve them. In the course of the analysis, the author identifies the following organizational problems which affect the efficiency of the adversarial principle in criminal procedure: the mismatch between the number of prosecutors and the goals set by the criminal procedure reform; the mismatch between the number of attorneys-at-law and the goals set for the Bar; the small number of attorneys-at-law in the free legal aid system; the funding of attorneys-at-law in the free legal aid system exclusively at the expense of the State; and «cooperation» of attorneys-at-law with investigators and prosecutors. In order to address the organizational problems of implementing the adversarial principle in criminal proceedings, it is proposed to: to revise the existing restriction on the number of prosecutors in the prosecution authorities in the direction of increasing them within the defined number of employees of the prosecution authorities; to introduce simplified rules for admission to the bar for students of specialized universities, who, after completing their studies, will be provided with the opportunity to become assistants to practicing attorneys under the guidance of the Ukrainian National Bar Association; to encourage lawyers who hire «yesterday's» graduates from the list of universities with which the Ukrainian National Bar Association cooperates as assistants; to review the amount of payments to lawyers providing legal aid in the FLA system so that the actual time spent by the lawyer is taken into account and all types of work performed by him/her are paid for; to allow lawyers to provide free secondary legal aid without any competitions, additional testing and inspections; to create a legal entity of public law (Legal Aid Fund), which will be established by the state but managed independently by the legal community and funded by the state and external donors and sponsors, including the private sector; to reform the mechanism of defense by appointment; to promote professional ethics and responsibility of lawyers.