Мова як наріжний камінь державності: литовський та український виміри

Abstract

Розглянуто питання становлення державної мови в Литовській Республіці та в Україні. Наголошено, що мова виступає основною, найсуттєвішою ознакою державності. Здійснено кампаративний аналіз процесів еволюції мовного законодавства Латвії та України у період після проголошення незалежності (у Литві – після відновлення незалежності). Прослідковано, що чітке дотримання вимог власне використання державної мови та її залучення в інформаційний простір має вирішальний вплив як на процес упровадження та розвитку державної мови, так і становлення державності. Водночас зауважено, що в Литовській Республіці значно раніше (1995 р.), ніж в Україні (2019 р.), було прийнято закон про державну мову, що мало свої позитивні наслідки для балтійської країни, де упровадження державної мови на сьогодні є реалізованим та не дискутується, натомість в українському суспільстві більш довгий період відзначалося дихотомне ставлення до питання державної мови, і такий процес гальмував розвиток української мови як державної. Узагальнено, що на сучасному етапі розвитку державності, станом на 2024 рік, як в Україні, так і в Литовській Республіці реалізуються закони про державну мову, що суттєво впливає на розвиток державності країн та становлення націй. The article is devoted to the formation of the state language in the Republic of Lithuania and Ukraine, and it is emphasized that language is the main, most essential sign of statehood. In scientific research, an attempt was made to conduct a comparative analysis of the processes of evolution of language legislation in Latvia and Ukraine in the period after the declaration of independence (in Lithuania – after the restoration of independence). It has been observed that clear compliance with the requirements of the actual use of the state language and its involvement in the information space has a decisive influence on the process of introduction and development of the state language, as well as on the establishment of statehood. At the same time, it was noted that the law on the state language was adopted in the Republic of Lithuania much earlier (1995) than in Ukraine (2019), which had its positive consequences for the Baltic country, where the introduction of the state language is currently implemented and is not discussed, on the contrary, a dichotomous attitude to the issue of the state language was noted in Ukrainian society for a longer period, and such a process inhibited the development of Ukrainian as a state language. It is summarized that at the current stage of the development of statehood, as of 2024, laws on the state language are being implemented both in Ukraine and in the Republic of Lithuania, which significantly affects the development of statehood and the formation of nations.