Неправова сутність сучасної російської держави (на прикладі справи Саші Скочиленко)

Abstract

На прикладі кримінальної справи Саші Скочиленко аргументовано тезу про неправову сутність сучасної російської держави, котра є порушницею прав людини не лише в Україні, але й на визнаній конституцією та міжнародними договорами своїй власній території. За відсутності реальної можливості безпосередньо ознайомитися з матеріалами кримінальної справи Саші Скочиленко були використані журналістські публікації, що дають достатнє уявлення про такі важливі для наукового аналізу аспекти цієї справи та перебіг її розслідування й судового розгляду, як: 1) підстави притягнення громадянки російської федерації з антивоєнною позицією до кримінальної відповідальності, а також сутність висунутого їй звинувачення; 2) дані, що характеризують засуджену, необхідні для правильного вирішення цієї справи й ухвалення правосудного вироку; 3) зібрані та представлені в суді докази сторони обвинувачення та сторони захисту (аргументи сторін у справі); 4) експертна оцінка прямих доказів вини Саші Скочиленко у вчиненні інкримінованого їй діяння; 5) зміст обвинувального вироку суду у справі та призначене покарання; 6) поведінка учасників кримінального процесу, передусім тих, які наділені владними повноваженнями (представників прокуратури, котрі підтримували в суді державне обвинувачення, а також суддів), і ставлення цих суб’єктів до обвинуваченої, а згодом підсудної відповідно; 7) ставлення засудженої до своєї справи, а також російського «правосуддя»; 8) ставлення окремих інституцій російської влади і представників громадськості до Саші Скочиленко, її справи, а також інших учасників кримінального процесу. Висвітлення цих важливих аспектів справи Саші Скочиленко визначило алгоритм представленого дослідження та забезпечило досягнення його мети. On the example of the criminal case of Sasha Skochylenko, the thesis about the illegal nature of today russian state, which is a violator of human rights not only in Ukraine, but also on its own territory recognized by the constitution and international treaties, is argued. In the absence of a real opportunity to directly get acquainted with the materials of the criminal case of Sasha Skochylenko, journalistic publications were used, which give a sufficient idea of such important aspects of this case for scientific analysis and the course of its investigation and trial, as: 1) the grounds for the arrest of a citizen of the Russian Federation with an anti-war stance to criminal liability, as well as the essence of the charge against her; 2) data characterizing the convicted person, necessary for the correct resolution of this case and the adoption of a judicial verdict; 3) evidence of the prosecution and the defense (arguments of the parties in the case) was collected and presented in court; 4) expert assessment of direct evidence of Sasha Skochylenko’s guilt in committing the act she is accused of; 5) content of the court’s guilty verdict in the case and the imposed punishment; 6) the behavior of the participants in the criminal process, primarily those who are vested with authority (representatives of the prosecutor’s office who supported the state prosecution in court, as well as judges) and the attitude of these subjects towards the accused, and later the defendant, respectively; 7) the relationship of the convicted woman to her case, as well as to Russian «justice»; 8) the attitude of certain institutions of the Russian government and representatives of the public towards Sasha Skochylenko, her case, as well as other participants in the criminal process. Highlighting these important aspects of Sasha Skochylenko’s case determined the algorithm of this research and ensured the achievement of its goal. The case of Sasha Skochylenko demonstrated to the whole world the actual lawlessness of Russian citizens who had the courage not even to condemn publicly, but only to express cautious disagreement with the policy of the Kremlin leadership regarding an aggressive war in a neighboring peace-loving state. The activity of the so-called «judicial body» and «law enforcement agencies», which without any remorse of their own «conscience» actually performed the functions of the punitive and repressive apparatus, is also indicative in this case.