Дискурси соціальної пам’яті в умовах російсько-української війни: теоретико-методологічні засади дослідження

Abstract

Розглянуто теоретико-методологічні засади дослідження феномена соціальної пам’яті в соціогуманітарному дискурсі. Зокрема, на основі аналізу соціальної пам’яті з позицій еволюційного, феноменологічного, структурного і функціонального підходів запропоновано інформаційно-структурний підхід. Акцентовано увагу на тому, що соціальна пам’ять є результатом колективних практик, але формується через індивідуальні. Формування дискурсів соціальної пам’яті українського суспільства про війну відбувається дотепер, а отже, потребує специфічного підходу до аналізу з урахуванням множинності простору репрезентації та відтворення пам’яті, форм фіксації суспільно значущих подій та практик, соціальних змін характеристик суб’єктів. The article examines the conceptual theoretical and methodological foundations of the study of the discourse of social memory in the context of modern Ukrainian society. It is noted that the war in Ukraine is already in its second year, and the formation of social memory has been taking place throughout this period through the creation of a certain social reality, new discourses and the «erasing» of old ones. In particular, based on the analysis of social memory from the standpoint of evolutionary, phenomenological, structural and functional approaches, an informational and structural approach is proposed. The author focuses on the fact that social memory is the result of collective practices, but is formed through individual ones. The formation of discourses of social memory about the war in Ukrainian society continues to this day, and therefore requires a specific approach to analysis, taking into account the multiplicity of the space of representation and reproduction of memory, forms of recording socially significant events and practices, and social changes in the characteristics of subjects. The author cites an example of the peculiarities of the subjects of social memory, institutional specificity and spatial uniqueness due to modern digital technologies. The subjects of reproduction and creation of social memory are large social communities, social groups and individuals. However, social networks greatly expand the possibilities of an individual’s individual commemorative practices. After all, with the help of social networks, a modern individual can join many social groups that are close in spirit, and not at all on a permanent basis, but support a certain commemorative practice. Institutional consolidation of social memory takes place by the state, politics, media, culture, family. We distinguish the spaces for the creation of social objects of memory in two realities: objective and virtual. But the forms can be diverse, from collective actions (flash mobs) to individual blogs, reals, stories in social networks.