Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/14521
Назва: | Зародження і розвиток інституту апеляційного оскарження в цивільному судочинстві на українських землях |
Інші назви: | The emergence and development of the institute of appeals in civil judiciary on Ukrainian lands. |
Автори: | Нестерцова-Собакарь, Олександра Nestertsova-Sobakar., Oleksandra |
Бібліографічний опис: | Нестерцова-Собакарь О. Зародження і розвиток інституту апеляційного оскарження в цивільному судочинстві на українських землях / О. Нестерцова-Собакарь // Науковий вісник Дніпровського державного університету внутрішніх справ: Науковий журнал. - 2024.- № 2 (129). - С.87-92. |
Дата публікації: | 2024 |
Видавництво: | ДДУВС |
Ключові слова: | Литовські статути історичні документи звичаєве право цивільне судочинство Руська Правда цивільний процес Lithuanian Statutes historical documents customary law civil justice Ruska Pravda civil proceedings |
Короткий огляд (реферат): | Розглянуто основні аспекти появи і зародження на українських землях апеляційного оскарження, правові акти, котрі містили норми щодо можливості апеляції. Висвітлено декілька позицій дослідників щодо періодизації історії судочинства і процесу в Україні, існування інституту апеляційного оскарження. Зазначено, що серед дослідників історії держави і права, цивільного судочинства та апеляційного оскарження немає єдиної думки, коли на українських землях вперше з’явилася практика оскарження або перегляду судових рішень. Наведено твердження і аргументи дослідників, які наголошують на існуванні можливості оскаржити рішення судової інстанції ще за часів Русі, та тих, які наполягають на відсутності можливості в феодальній Русі та її державінаслідниці Галицько-Волинському князівстві оскаржувати рішення судових інстанцій. Вказано на одностайність думок дослідників у цьому питанні щодо церковних судів. Висвітлено позиції науковців щодо появи інституту апеляційного оскарження за часів Великого князівства Литовського, Королівства Польського та в подальшому Речі Посполитої, а саме в артикулах трьох Литовських Статутів. Розглянуто норми другого і третього Литовських статутів, де вказувалося на тогочасне розуміння апеляції, строків її подання тощо. Акцентовано увагу на неофіційній кодифікації часів Гетьманщині, в якій містилися норми щодо апеляційного оскарження, змісту поняття, ієрархії судових інстанцій, причин відмов у апеляції, що мала назву «Права, за якими судиться малоросійський народ». Вказано, що зазначений акт увібрав у себе норми таких джерел права, як: Литовські статути, Зерцало Саксонське, Хелминське право; українське звичаєве право та судова практика; правотворча діяльність гетьмана та Генеральної військової ради; нормативноправові акти гетьманської полково-сотенної публічної адміністрації та вищих органів влади: універсали, інструкції або розпорядження гетьмана, інструкції Генеральної військової канцелярії The article deals with the main aspects of the appearance and origin of appeals in Ukrainian lands, legal acts that contained norms regarding the possibility of appeals. Several positions of researchers regarding the periodization of the history of the judiciary and the process in Ukraine, the existence of the institution of appeals are highlighted. It is noted that among researchers of the history of the state and law, civil justice and appellate appeal, there is no consensus on when the practice of appealing or reviewing court decisions first appeared on Ukrainian lands. Statements and arguments of researchers are given, which emphasize the existence of the possibility to appeal the decision of the court even in the times of Russia. Others, on the other hand, emphasize the lack of opportunity in feudal Russia and its successor state, the Principality of Galicia-Volyn, to challenge the decisions of the courts. Researchers are unanimous in this matter regarding church courts. The positions of researchers regarding the emergence of the institution of appeals during the times of the Grand Duchy of Lithuania, the Kingdom of Poland, and later the Commonwealth of Nations, namely in the articles of the three Lithuanian Statutes, are highlighted. The norms of the second and third Lithuanian statutes are considered, which indicated the contemporary understanding of the appeal, the deadlines for its submission, etc. The attention was focused on the unofficial codification of the times of the Hetmanship, which contained norms regarding appeals, the content of the concept, the hierarchy of courts, the reasons for refusals in appeals, which was entitled «Rights by which the Little Russian people are judged». It is indicated that the specified act incorporated the norms of the following sources of law: Lithuanian statutes, Saxon Mirror, Helminsk law; Ukrainian customary law and judicial practice; law-making activity of the Hetman and the General Military Council; normative legal acts of the hetman’s regimentalhundredth public administration and higher authorities: universals, instructions or orders of the hetman, instructions of the General Military Office. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http:// doi.org /10.31733/2078-3566-2024-2-87-92 https://er.dduvs.edu.ua/handle/123456789/14521 |
Розташовується у зібраннях: | Науковий вісник Дніпровського державного університету внутрішніх справ. - 2024. - № 2 (129) Наукові статті НАУКОВІ СТАТТІ Нестерцова-Собакарь Олександра Володимирівна |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
13.pdf | 861,77 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.