Підготовка кадрів для органів охорони правопорядку в Українській РСР у 1956-1962 рр. (на прикладі міліції)

Abstract

Розкрито актуальне та недостатньо висвітлене в історико-правовій науці питання про трансформаційні зміни кадрової політики МВС УРСР наприкінці 50-х – на початку 60-х років ХХ ст. З огляду на сучасні методологічні позиції, з залученням нових історичних джерел переосмислено питання структурної організації та діяльності одного з провідних органів охорони правопорядку – міліції, що входила до складу МВС радянської України. Авторами виокремлено як позитивні, так і негативні тенденції, що мали місце у підготовці кадрів для органів міліції Української РСР у другій половині 1950-х – на початку 1960-х рр. Акцентовано, що на початковому етапі кадрові проблеми в органах міліції були викликані надмірною централізацію повноважень союзного МВС з вирішення кадрових питань, а з 1956 р., – навпаки, децентралізацією, зменшенням фінансування та скороченням кадрів міліції, розформуванням частини навчальних закладів МВС СРСР. Доведено, що нездатність кадрових апаратів главків союзного МВС вирішувати кадрові проблеми призвела до поступового перерозподілу повноважень та передачі їх до відання республіканських МВС. До позитивних тенденцій із покращення підготовки кваліфікованих працівників міліції віднесено відкриття навчальних пунктів та спеціальних шкіл міліції, Вищої школи МВС УРСР у м. Києві і збільшення наборів до них, а також суттєве поліпшення матеріально-фінансового забезпечення працівників міліції, проведення роботи зі зменшення плинності кадрів цього органу охорони правопорядку. На основі критичного підходу, аналізу нормативних актів, наукових публікацій, архівних матеріалів, що висвітлюють події кінця 50-х – початку 60-х років ХХ ст., аргументовано, що загальна атмосфера так званої відлиги сприяла трансформаційним змінам кадрової політики МВС УРСР. Це позначилося на стані законності, покращенні підготовки кадрів для цих органів охорони правопорядку, зниженні рівня злочинності тощо. Зроблено висновок про те, що в умовах існуючої на той час тоталітарної системи державного управління певна частина важливих для вдосконалення діяльності міліції завдань не могла бути вирішеною. The relevant and insufficiently covered issue in historical and legal science about the transformational changes in personnel policy of the Ministry of Internal Affairs of the Ukrainian SSR in the late 50s – early 60s of the XX century is revealed. From modern methodological positions with the involvement of new historical sources, the question of the structural organization and activity of one of the leading law enforcement agencies – the militia, which was part of the Ministry of Internal Affairs of Soviet Ukraine – was rethought. The authors single out both positive and negative trends that took place in the training of personnel for the militia bodies of the Ukrainian SSR in the second half of the 1950s and early 1960s. It is emphasized that at the initial stage, staffing problems in the militia bodies were caused by excessive centralization powers of the Union Ministry of Internal Affairs to resolve personnel issues, and since 1956 – on the contrary, by decentralization, reduction of funding and reduction of militia personnel, disbandment of some educational institutions of the Ministry of the Interior of the USSR. It has been proven that the inability of personnel apparatuses of the headquarters of the Union Ministry of Internal Affairs to solve personnel problems led to a gradual redistribution of powers and their transfer to the authority of the republican Ministry of Internal Affairs. The positive trends in improving the training of qualified militia officers include the opening of training centers and special militia schools, the Higher School of the Ministry of Internal Affairs of the Ukrainian SSR in Kyiv and the increase of enrollments for them, as well as a significant improvement in the material and financial support of militia officers, the implementation of work to reduce staff turnover in this law enforcement agency. Based on a critical approach, analysis of regulatory acts, scientific publications, archival materials covering the events of the late 1950s and early 1960s it is argued that the general atmosphere of the so-called thaw contributed to the transformational changes in personnel policy of the Ministry of Internal Affairs of the Ukrainian SSR. This affected the state of law, improved training of personnel for these law enforcement agencies, reduced crime rate, etc. It was concluded that in the conditions of the then existing totalitarian system of state administration, a certain part of the tasks important for improving the activity of the militia could not be solved.