Foreign experience of criminal and legal protection of privacy

Abstract

The authors have studied international practice, as well as the experience of some foreign member states of the European Union in criminal law protection of privacy. The peculiarities of regulating the objective features of the criminal offense of "Violation of privacy" in the Criminal Code of Ukraine, as well as in the criminal law of the United States, the French Republic, Switzerland, the Kingdom of Spain, Poland, Bulgaria. They emphasized the multifaceted nature of the right to privacy in accordance with the provisions of international human rights law, as well as the need to improve domestic legislation in this area through the introduction of unified terminology. У статті досліджено міжнародну практику, а також досвід деяких зарубіжних країнучасниць Європейського Союзу щодо кримінально-правової охорони недоторканості приватного життя. Встановлено особливості регламентації об’єктивних ознак складу кримінального правопорушення «Порушення недоторканості приватного життя» в Кримінальному кодексі України, а також у кримінальному законодавстві Сполучених Штатів Америки, Французької Республіки, Швейцарії, Королівства Іспанія, Республіки Польща, Республіки Болгарія. За результатами проведеного аналізу наявних наукових досліджень, довідкової літератури, відповідних положень чинного законодавства України про кримінальну відповідальність за порушення недоторканості приватного життя, а також судової практики додатково обґрунтовано потребу щодо удосконалення нормативно-правового визначення їх кримінально протиправних форм, запропоновано нову редакцію ст. 182 КК України «Порушення недоторканості приватного життя»: «1. Незаконне отримання, зберігання, використання, знищення, розголошення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу». Наголошено на багатоаспектності права на недоторканість приватного життя відповідно до положень міжнародних нормативно-правових актів у сфері прав людини, а також на потребі удосконалення вітчизняного законодавства у цій сфері шляхом впровадження уніфікованої термінології.