Структуризація досудового розслідування: процесуальний і криміналістичний аспекти

Abstract

Із використанням системного підходу проаналізовано норми чинного кримінального процесуального законодавства щодо структуризації кримінального провадження. Відзначається, що законодавець поділив кримінальне провадження на дві основні пов’язані між собою стадії – досудове розслідування і судове провадження. Водночас у структурі судового провадження законодавцем були виділені: 1) кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке складається з підготовчого судового провадження, судового розгляду та ухвалення і проголошення судового рішення; 2) провадження з перегляду судових рішень в апеляційному і касаційному порядку; 3) провадження з перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами. Але в досудовому розслідуванні законодавець не виділив його формалізованих частин, а лише вказав на його початок і закінчення. У зв’язку із цим наведено аргументи щодо необхідності структуризації досудового розслідування в науках кримінального процесу і криміналістики, що дасть змогу підвищити рівень усвідомлення єдності проміжних завдань кримінального провадження та ефективність виконання цих завдань. У вирішенні проблеми структуризації досудового розслідування виокремлено процесуальний і криміналістичний аспекти. Відзначається, що у криміналістиці питання структуризації постає у зв’язку з розробленням методик розслідування кримінальних правопорушень окремих видів, де використовується поняття етапів розслідування. Криміналістичний аспект відображає структуризацію інформаційно-пізнавальної діяльності, що пов’язано з проведенням слідчих (розшукових) дій. Процесуальний аспект є значно ширшим і включає у себе врегулювання правовідносин між учасниками кримінального провадження як під час слідчо-розшукових дій, так і під час прийняття інших процесуальних рішень. Констатується, що у співвідношенні вказаних аспектів пріоритетна роль належить процесуальним рішенням. Тож у криміналістичних методиках розслідування виділяються етапи інформаційно-пізнавальної діяльності, в основу яких покладаються проміжні процесуальні рішення, котрі суттєво впливають на характер тактичних завдань досудового розслідування: початковий, наступний, заключний. The article analyzes the norms of the current criminal procedural legislation on the structuring of criminal proceedings using a systematic approach. It is noted that the legislator divided criminal proceedings into two main interconnected stages – pre-trial investigation and judicial proceedings. At the same time, in the structure of judicial proceedings, the legislator distinguished: 1) criminal proceedings in the court of first instance, which consists of preparatory judicial proceedings, judicial review and adoption and pronouncement of a judicial decision; 2) proceedings for the review of judicial decisions in the appellate and cassation procedure; 3) proceedings for the review of judicial decisions under new or exceptional circumstances. However, in the pre-trial investigation, the legislator did not highlight its formalized parts, but only indicated its beginning and end. In this regard, arguments are presented regarding the need to structure pre-trial investigation in the sciences of criminal procedure and forensics, which will allow to increase the efficiency of performing the tasks of criminal proceedings. In solving the problem of structuring the pre-trial investigation, the procedural and forensic aspects are distinguished. It is noted that in forensics, the issue of structuring arises in connection with the development of methods for investigating certain types of criminal offenses, where the concept of stages of investigation is used. The forensic aspect reflects the structuring of cognitive activity, which is associated with the conduct of investigative (search) actions. The procedural aspect is much broader and includes the regulation of legal relations between participants in criminal proceedings both during investigative actions and when making other procedural decisions. It is noted that in the ratio of these aspects, the priority role belongs to procedural decisions. Therefore, in forensic investigation methods, stages of informational and cognitive activity are distinguished, which are based on intermediate procedural decisions that significantly affect the nature of the tactical tasks of the pre-trial investigation: initial, subsequent, final.