Підприємство як організаційна форма господарювання та єдиний майновий комплекс: проблеми вітчизняного законодавства й перспективи їх вирішення

Abstract

У статті доводиться, що поняття «підприємство» у вітчизняному законодавстві використовується в різних значеннях. Зокрема, зазначається, що з 1 січня 2004 року одночасно набули чинності новий Цивільний, Господарський і Митний кодекси України (останній діє в новій редакції), у положеннях яких на рівні спеціалізованих норм-дефініцій закріплено визначення поняття «підприємство». Проте в усіх указаних трьох кодексах значення, зміст і сутність поняття «підприємство» суттєво відрізняються. Так, між визначеннями, закріпленими в Господарському та Митному кодексах України, різниця вбачається принциповою. Водночас між визначеннями, що містяться в Цивільному кодексі України, і відповідними визначеннями, які закріплені в Господарському та Митному кодексах України, різниця видається концептуальною. При цьому останні зміни в національному законодавстві, зумовлені прийняттям Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» від 09.01.2025 р., суперечать загальній тенденції, сформованій протягом десятиліть, що відтворилася в Конституції України, численних кодексах, інших законах і підзаконних нормативно-правових актах, полягає у визнанні статусу підприємства як особи, учасника правовідносин, суб’єкта господарювання. The article argues that the concept of ‘enterprise’ is used in various meanings in domestic legislation. On 1 January 2004, the new Civil, Commercial and Customs Codes of Ukraine (the latter in its new edition) simultaneously came into force, with provisions establishing the definition of the term ‘enterprise’ at the level of specialised norms and definitions. However, in all three codes, the meaning, content and essence of the concept of ‘enterprise’ differ significantly. Thus, the difference between the definitions enshrined in the Commercial and Customs Codes of Ukraine appears to be fundamental. At the same time, the difference between the definitions contained in the Civil Code of Ukraine and the corresponding definitions enshrined in the Commercial and Customs Codes of Ukraine appears to be conceptual. While Article 191 of the Civil Code of Ukraine defines an enterprise as property, a single property complex and an object of legal relations, the Commercial and Customs Codes of Ukraine position an enterprise as a person, participant or subject of legal relations. This is specified in the content of the relevant norms and definitions. However, even in the Civil Code of Ukraine, the term ‘enterprise’ is used in different meanings. Thus, in Article 191, an enterprise is defined as a ‘single property complex’ (part 1), “property” (part 2), ‘an object of purchase and sale, pledge, lease and other legal transactions’ (part 4). At the same time, in Articles 167 and 169 of the Civil Code of Ukraine, the concept of ‘enterprise’, as in the vast majority of legal norms, primarily the Constitution of Ukraine and codes, as well as subordinate regulatory legal acts, is used to designate participants in legal relations, legal entities, and business entities. At the same time, recent changes in national legislation, caused by the adoption of the Law of Ukraine ‘On the Specifics of Regulating the Activities of Legal Entities of Certain Organisational and Legal Forms during the Transition Period and Associations of Legal Entities’ dated 09.01.2025, contradict the general trend that has developed over decades. This trend is reflected in the Constitution of Ukraine, numerous codes, other laws and subordinate regulatory acts, and consists in recognising the status of an enterprise as a person, a participant in legal relations and a business entity.