Адміністративно-правові інструменти запобігання та протидії дорожньо-транспортному травматизму та їх роль у зміцненні національної безпеки держави

Abstract

У статті досліджуються адміністративно-правові інструменти запобігання та протидії дорожньо-транспортному травматизму та їх роль у зміцненні національної безпеки. Показано, що зростання автомобілізації великих міст породжує численні соціальні та правові проблеми, серед яких ДТП набувають ознак «національної катастрофи». Обґрунтовано потребу в удосконаленні державної стратегії у сфері безпеки дорожнього руху шляхом формування дієвих адміністративно-правових механізмів профілактики та реагування. Наголошено на недоліках існуючої системи: фрагментарність нормативної бази, слабка координація між органами влади та громадянським суспільством, недостатній соціально-правовий аналіз проблем аварійності, що знижує ефективність заходів і ускладнює формування цілісної системи забезпечення транспортної безпеки країни. Запропоновано класифікацію адміністративно-правових інструментів: загально-соціальні (формування правосвідомості учасників дорожнього руху, підготовка водіїв, розвиток дорожньої культури); організаційно-правові (деталізація повноважень органів виконавчої влади, нові технічні стандарти, чіткі вимоги до підготовки водіїв); спеціальні (прогнозування аварійності, паспортизація дорожньої безпеки, моніторинг стану ДТП). Особливу увагу приділено значенню моніторингу й паспортизації як інструментів прогнозноаналітичного управління, що дають можливість своєчасно виявляти ризики та концентрувати ресурси на усуненні найнебезпечніших факторів. Зроблено висновок, що ефективне застосування адміністративно-правових інструментів сприятиме зниженню аварійності, підвищенню правопорядку та посиленню національної безпеки держави. The article examines administrative and legal instruments for preventing and combating road traffic injuries and their role in strengthening national security. It is shown that the growth of motorization of large cities gives rise to numerous social and legal problems, among which road accidents are taking on the characteristics of a “national catastrophe”. The need to improve the state strategy in the field of road safety by forming effective administrative and legal mechanisms for prevention and response is substantiated. The shortcomings of the existing system are emphasized: fragmentation of the regulatory framework, weak coordination between authorities and civil society, insufficient socio-legal analysis of accident problems, which reduces the effectiveness of measures and complicates the formation of a holistic system for ensuring the country’s transport safety. A classification of administrative and legal instruments is proposed: general social (formation of legal awareness of road users, training of drivers, development of road culture); organizational and legal (detailing of the powers of executive authorities, new technical standards, clear requirements for driver training); special (prediction of accidents, certification of road safety, monitoring of road accident status). Particular attention is paid to the importance of monitoring and certification as tools of predictive and analytical management, which allow timely identification of risks and concentration of resources on eliminating the most dangerous factors. It is concluded that the effective use of administrative and legal instruments will contribute to reducing accidents, improving law and order and strengthening the national security of the state.