Паритетна демократія і гендерна рівність у діяльності Національної поліції України

Abstract

Розглянуто представництво жінок, яке все ще погано інтегроване в діяльності Національної поліції України. Проаналізовано стереотипи про «неповноцінність жінок», які засновані на переконанні, що жінкам не місце в правоохоронних органах через відсутність відповідних якостей, навичок та вмінь, необхідних для роботи в конкретних умовах, що все ще залишаються прихованим корінням у системі психологічного, організаційного та регуляторного забезпечення Національної поліції України. Досліджено питання фемінізації окремих професій, акцентовано увагу саме на проблемах жінок з призначення на посаду поліцейського. Така стратифікація простежується вже під час добору на навчання до спеціалізованих закладів МВС, коли визначається конкретна кількість місць для жінок і чоловіків, тобто проводиться певна кількісно-гендерна межа. Проаналізовано стан впровадження гендерно виваженого підходу в лавах Національної поліції України, що де-юре є вільною від системних бар’єрів щодо повноцінної участі у професійній діяльності незалежно від статі, де на практиці викликає низку проблем як для жінок, так і для чоловіків, які потребують невідкладного вирішення як на рівні правової доктрини, так і на рівні законодавства України, що регулює забезпечення гендерної рівності в органах Національної поліції України. У статті відзначено важливість трансформаційних змін у суспільстві та тримання курсу на євроінтеграцію, де роль жінки все ж таки зростає й поступово займає нові позиції: зокрема професії, які донедавна вважалися суто чоловічими, частково починають змінювати свій склад.