Методологія криміналістичних досліджень у розслідуванні кримінальних правопорушень

Abstract

У статті розглянуто одне з важливих для теорії криміналістики та судової експертології питання – питання методології досліджень, які проводяться під час розслідування кримінальних правопорушень для отримання орієнтувальної та доказової інформації. Наголошено на тому, що поняття «методологія» у криміналістиці та судовій експертології, на відміну від понять «методика» та «метод», на сьогодні не має чітких меж та однозначного змісту. На основі опрацювання наукових поглядів стосовно загальних уявлень на методологію науки та методологію у сфері криміналістики, судової експертології сформульовано поняття криміналістичних (техніко-криміналістичних) досліджень, під якими необхідно розуміти вчення про методи техніко-криміналістичного дослідження та сукупність техніко-криміналістичних інструментів вивчення матеріальних об’єктів з метою отримання орієнтувальної або доказової інформації про обставини вчинення кримінального правопорушення. Також зазначено щодо некоректності змішування теорії та методології дослідження, оскільки вказані категорії мають різне змістовне наповнення та навантаження. Відповідно ці категорії мають використовуватися для позначення різних явищ. Окрім того, виділено п’ять рівнів методології криміналістичних досліджень (філософський, загальнонауковий, конкретнонауковий, конкретно-галузевий та рівень методів і методик конкретного дослідження), а також розкрито зміст кожного з них. Також зроблено висновок, що перші три рівні методології є однаковими для усіх криміналістичних досліджень, і лише на четвертому рівні методологія підлягає диференціації залежно від конкретного об’єкта, що потребує вивчення під час реалізації конкретного техніко-криміналістичного дослідження. Відповідно загальність перших трьох рівнів для всіх різновидів техніко-криміналістичних досліджень є одним із факторів обґрунтування технології досліджень цієї категорії.