Emotional intelligence in teaching of the English language for future law enforcement officers

Abstract

This article explores the integration of emotional intelligence (EI) into the process of teaching English to future law enforcement officers, emphasizing its theoretical and practical aspects. The study highlights emotional intelligence as a crucial competency for professional and personal development, particularly for individuals working in high-stress environments. Emotional intelligence encompasses self-awareness, selfregulation, motivation, empathy, and social skills, all of which are integral for effective communication and decision-making. The research discusses the benefits of EI in enhancing the learning experience and professional readiness of law enforcement cadets. It examines innovative teaching methodologies, such as role-playing, case discussions, and reflective exercises, which aim to foster EI alongside language proficiency. Furthermore, the study identifies challenges in implementing EI-focused teaching methods, including cultural differences, varying language levels, and limited instructional time. The findings demonstrate that incorporating EI in English language education leads to improved teamwork, empathy, social sensitivity, and confidence in communication, even in stressful situations. This approach not only strengthens language skills but also equips cadets with socio-emotional competencies vital for their profession. The article underscores the potential for further research to refine EI integration into vocational education, fostering well-rounded professionals capable of thriving in a multicultural and demanding work environment. У статті здійснено комплексний аналіз теоретичних і практичних аспектів застосування емоційного інтелекту (EI) у викладанні англійської мови майбутнім працівникам правоохоронних органів. Емоційний інтелект визначено як ключову компетенцію для професійного та особистісного розвитку, яка особливо важлива для представників стресових професій. Розглянуто основні компоненти EI, зокрема самоусвідомлення, саморегуляцію, мотивацію, емпатію та соціальні навички, а також їхню роль у професійній діяльності правоохоронців. У роботі підкреслюється важливість формування у здобувачів освіти здатності розуміти та управляти власними емоціями, встановлювати ефективну міжособистісну комунікацію та адаптуватися до стресових умов. Автори здійснили огляд попередніх наукових досліджень, що стосуються використання EI в освітньому процесі, й узагальнили досвід застосування методик викладання, які враховують емоційний інтелект. У статті наведено приклади інтерактивних методів, таких як рольові ігри, обговорення кейсів, написання рефлексивних есе та аналіз реальних ситуацій, що сприяють розвитку EI. Особливу увагу приділено викликам у впровадженні таких підходів, серед яких – культурні відмінності, різнорівневі знання англійської мови у здобувачів освіти та обмеженість часу на навчання. Дослідження демонструє значний позитивний вплив EI на результати навчання, зокрема підвищення комунікативних навичок, розвитку емпатії та стійкості до стресу. Автори акцентують увагу на важливості EI для формування професійних компетенцій правоохоронців та пропонують напрями подальших досліджень, які могли би сприяти ефективнішій інтеграції EI у навчальні програми.