Socio-psychological structure problems of crime victim personality

Abstract

Проблеми злочинності у сучасному суспільстві є одними з найбільш актуальних на сьогоднішній день. Стаття присвячена висвітленню ролі жертви злочинну і соціально-психологічній структурі особистості жертви. Встановлено, що віктимологія, яка виникла на перетині юридичної і соціальної психології, визначила якісні і кількісні характеристики та інші питання, пов’язані з особистістю і поведінкою постраждалих від фізичної, моральної або майнової шкоди. У процесі дослідження проаналізовано наявні у науковій літературі визначення віктимності, виділено декілька основних підходів до цього явища. В результаті узагальнення існуючих думок науковців, в роботі визначена віктимність як потенційна здатність людини опинитися в ролі жертви злочину в результаті негативної взаємодії особистісних якостей індивіда з зовнішніми факторами, а також, як схильність деяких осіб внаслідок певних обставин ставати жертвами злочину. Окреслено, що віктимна поведінка як відхилення від норми безпечної поведінки реалізується в сукупності соціальних (статусні характеристики рольових жертв і поведінкою відхилення від норм індивідуальної і соціальної безпеки), психічних (патологічна віктимність, страх перед злочинністю та іншими аномаліями) та моральних проявів. Показано, що саме потерпілі, маючи високий рівень віктимності, сприяють здійсненню злочинного діяння. Розглянуто основні вікові етапи та типові небезпеки, які можуть привести особу до віктимізації у певний період життя. Перелічена низка стабільних типових соціальних і соціально–психологічних властивостей особистості – жертви злочину. Проаналізовані причини віктимності неповнолітніх, які обумовлені їх психофізіологічними особливостями, та роллю сім’ї як фактора соціалізації у формуванні девіантної віктимності підлітка. Зазначено, що вивчення зв’язку «злочинець – жертва» стане в нагоді і психологам, і правознавцям, і правоохоронцям.